9 листопада 1917 року (27 жовтня за старим стилем) представник російських більшовиків у Центральній Раді Георгій П’ятаков оголосив про свій вихід зі складу “Комітету порятунку революції” – надзвичайного зібрання, скликаного, щойно в Києві дізналися про “постріл Аврори”. Комітет і вся Мала рада ЦР схилялися до засудження більшовицького перевороту в Петрограді, П’ятаков же відповідав: “Коли в Петрограді вже три дні іде бій, то ясно, що ми маємо діло не з повстанням, а з широким народним рухом”, згідно з цитуванням газети “Нова Рада” за 28 жовтня. Після того більшовики – П’ятаков, Затонський, Крейсберг – залишили засідання і незабаром створили свій Військовий революційний комітет у Маріїнському палаці. Натомість “Комітет порятунку” опублікував енергійне звернення “До всіх громадян України”, в якому нарешті рішуче засудив дії більшовиків у Петрограді.
Російський штаб Київського військового округу заповзявся зупиняти більшовицький виступ і наступного дня заарештував склад ревкому. Однак, більшовики швидко зібрали новий. Оскільки КВО відмовлявся коритися “Комітету порятунку”, створеному на базі Центральної Ради, останній саморозпустився. Замість нього владу перебрала на себе сама Центральна Рада, і виявилося, що більшість київського гарнізону її слухає, а штаб округу підтримки знайти вже не може. У підсумку, російський штаб склав зброю і виїхав з Києва. Більшовики також втратили важелі впливу, і в результаті реальною владою в місті виявився Генеральний секретаріат ЦР.
Столиця була порятована. Центральна Рада вже 1(14) листопада оголосила про взяття влади в усій Україні, що незабаром було підтримано спільним засіданням з представниками рад робітничих і солдатських депутатів. Прямим наслідком цього була підготовка Третього Універсалу, яким уже за кілька днів буде проголошено появу на мапі світу нової держави – Української Народної Республіки.
Яка була доля більшовиків, згаданих у “Новій Раді”? Вони очолили більшовицький ревком 1917 року. Крейсберга розстріляють українці в січні 1919 року в Полтаві за виступи проти Директорії УНР. П’ятаков буде першим очільником українського відділення компартії – КП(б)У. Іронічно, що його, як троцькіста, розстріляють у січні 1937 року в тому числі за “спробу відірвати Україну від СРСР”. Затонський же, зупинивши українізацію на посаді наркома освіти УРСР у 1933-37 рр., приєднається до П’ятакова в липні 1938 року.
(фото – nbuv. gov. ua)