20-річний співак Василь Сліпак зі Львова підкорив Францію 1994-го, коли отримав гран-прі та приз глядацьких симпатій на міжнародному вокальному конкурсі. Щоб почути рідкісний контртенор українця, його почали запрошувати на провідні сцени світу. У 1997 році Василь Сліпак пройшов конкурс і став співаком Паризької опери.
У Франції Василь Сліпак прожив 19 років. Двічі відмовився від пропозиції прийняти французьке громадянство і залишався громадянином України.
У 2004 році підтримував Помаранчеву революцію. З початком Революції Гідності очолив волонтерський рух у Франції. Організовував акції на підтримку майданівців, збирав кошти та відправляв гуманітарні вантажі.


У травні 2015 року протягом місяця добровольцем знаходився на фронті. Отримав позивний “Міф” – скорочення від героя опери “Фауст” Мефістофеля, арії якого любив Василь Сліпак.
У складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу “Правий сектор” він виконував завдання у Пісках біля Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку. Отримав поранення.
Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року. Місяць знаходився у селі Водяне під Маріуполем.

18 червня 2016-го втретє прибув на Донбас з метою участі у бойових діях. Планував залишитися на півроку. Став кулеметником у складі 1-ї штурмової роти ДУК ПС. Вранці 29 червня під час виконання завдання загинув від кулі снайпера.
Його поховали на Алеї героїв Личаківського цвинтаря Львова. Посмертно нагородили орденом “За мужність” I ст. та удостоїли звання Герой України – першим серед добровольців.
Сьогодні Василь Сліпаку виповнилося б 49 років.
Цікаво, що у його сім’ї ніхто професійно не був пов’язаний із музикою. Мати працювала у конструкторському бюро, батько – на виробництві, старший брат – лікарем. Унікальний голос Василь ймовірно успадкував від дідуся, на честь якого батьки назвали сина.
Він співав змалечку. Талант розвинув із хором “Дударик”, який виступав не лише в Україні та Європі, а й мав гастролі у США і Канаді.

У Львівському вищому державному музичному інституті імені Миколи Лисенка почав виконувати оперні твори. Потім відвідував студії у навчальному центрі Lyric в Парижі, де мав змогу переймати знання у найкращих викладачів Європи.
Співак вільно володів італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською, польською мовами.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.