Росія демонстративно сигналізує про свою зростання присутності в Алжирі показовим візитом делегації Військової Академії Генштаба РФ до Вищої військової школи Національної народної армії. На відміну від 60-х рр. ХХ ст., уже не йдеться про благородну місію підтримки доколонізаційних процесів і молодих африканських “народних демократій”. “Старший брат” африканських націй чітко заявляє про взаємодопомогу в підготовці керівників силових структур на тлі абстрактних балачок про обмін науково-педагогічними технологіями.
РФ, сповідуючи кастровану радянсько-імперську ідеологію, уже не приховує пріоритет нафтогазової сфери, і воліє не згадувати, що попередній досвід наполегливої військової допомоги алжирцям не приніс очікуваних бенефітів і не перетворив цю північноафриканську країну на надійний радянський плацдарм. Якщо ж алжирські військові топ-менеджери запозичуватимуть реальні російські практики керівництва, продемонстровані в останні 7 років, за надмірне зростання військової могутності Алжира можна не хвилюватися.
Нагадаємо, що назву “Алжир” радянські громадяни тлумачили ще й як “Акмолинский лагерь жён изменников родины”, один з найбільш одіозних закладів системи ГУТАБу. У ньому в надзвичайно складних кліматичних та побутових умовах у 1938-1953 роках утримувалися жінки та інші “члени сімей зрадників батьківщини”. Поміж іншим, системні репресії проти родичів арештованих були порушенням найбільш базових принципів теорії права, що передбачають можливість покарання людини лише за злочин, скоєний власноруч.