13 січня 2015 року рейсовий автобус їхав із селища Златоустівка у Донецьк. Приблизно о 14-й годині він зупинився на блокпосту з українськими військовими при в’їзді до міста Волноваха для проходження паспортного контролю.
У цей момент біля автобуса розірвався снаряд, випущений терористами з реактивної системи залпового вогню “Град”. Як потім буде встановлено, окупанти вели вогонь від захопленого ними міста Докучаєвськ з трьох РСЗВ. Загалом, вони випустили тоді у напрямку Волновахи 88 реактивних снарядів.
На місці одразу загинуло десять пасажирів автобуса, зокрема, 14-річна дівчинка. Ще двоє людей померло у лікарні. 19 отримали поранення. Генеральна прокуратура України визнала трагедію терактом.
Бойовики відразу повідомили у соцмережах про “успішне знищення” українського блокпосту під Волновахою. Коли ж стало відомо про загибель мирних мешканців, терористи почали видаляти написане.
Після розстрілу окупантами пасажирського автобуса під Волновахою у соцмережах поширився флешмоб: “Я — Волноваха”. У багатьох українських містах пройшли мітинги скорботи. У 2016-му році під Волновахою встановили пам’ятний знак загиблим у теракті українцям.
Згодом, Служба безпеки України повідомила, що обстріл людей під Волновахою здійснив так званий “артилерійський батальйон 5-ї мотострілецької бригади “Оплот” донецьких терористів. Куратором цього підрозділу з боку окупантів був полковник російської армії Анатолій Сінєльніков, а безпосереднім виконавцем обстрілу був так званий “командиру батальйону” – громадянин України Юрій Шпаков.
На початку червня 2021-го року Куйбишевський районний суд Запорізької області визнав Шпакова винним у вчиненні терористичного акту та участі в терористичній організації. Його заочно засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Матеріали щодо росіянина Сінєльнікова Генпрокуратура України направила у Міжнародний Кримінальний Суд у Гаазі.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.