29 березня 1933 року британський журналіст Ґарет Джонс зібрав прес-конференцію у Берліні, на якій сповістив світ про голод в СРСР, викликаний діями радянської влади. За умов обмеженого доступу іноземних журналістів до реалій радянського будівництва соціалізму, поєднаного з політикою «батога і пряника» по відношенню до них з боку сталінської влади, це був один з небагатьох гучних сміливих виступів, що намагався привернути увагу до Голодомору 1932-1933 років.
На послідовне публічне відстоювання правди про зворотній бік «радянського раю» Ґарета Джонса спонукала його нелегальна поїздка по УРСР на початку березня того ж року. Він також усвідомлював відповідальність західних журналістів , що пдтримували радянський наратив, прямо звинувачуючи Бернарда Шоу «за його оповідання про вдосталь їжі» у радянських селян.
У відповідь на заклик Джонса радянська влада організувала досить ефективну кампанію інфомаційної протидії, яку очолив лауреат Пулітцерівської премії Волтер Дюранті. Сам Ґарет Джонс був убитий в Манчжурії у 1935 році, вірогідно саме в результаті дій радянських агентів.
Цього ж дня 74 роки тому, 29 березня 1949 року завершилася операція «Прибой» – масова депортація «неблагонадійного» населення з країн Балтії, анексованих Радянським Союзом. Всього починаючи з 25 березня було депортовано майже 95 тисяч осіб, три чверті з них – жінки та діти, при цьому 15% депортованих померло вже в ешелонах на шляху до місць призначення.