З 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (поближу Медвеж’єгорська, Карелія, РФ) капітаном держбезпеки Михайлом Матвеєвом було винищено 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення. Серед страчених було не менше 287 представників інтелігенції, пов’язаних з Україною. Серед них були драматург Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, поет Микола Зеров, письменник-прозаїк Валер’ян Підмогильний, і багато інших.
Михайло Матвеєв був спеціалізованим виконувачем вироків. Після того, як під час екстермінації в’язнів у першій день операції, останні спробували чинити організований спротив, була нашвидкоруч розроблена процедура системного винищення. Перед виїздом в’язнів роздягали до білизни, зв’язували руки, затикали роти кляпами, глушили палицею, закидали до вантажівки, відвозили на місце страти і на краю ями пускали кулю в лоба. В середньому за день ліквідували 200-250 осіб. Постріли робив особисто капітан Матвеєв, але в цій процедурі йому допомагав помічник обласного коменданта УНКВД молодший лейтенант держбезпеки Алафер. Крім них у складі розстрільної команди було ще не менше 9 осіб: шестеро виконували функції конвоїрів, було два водія та господарник, що вів списки.
10 листопада Матвеєв подав начальству рапорт, у якому засвідчив винищення 1111 з 1116 засуджених на смерть в’язнів (з 5, що залишилися, один помер у в’язниці, а інших направили в інші міста СРСР). Незабаром поісля цього за виконання вироків буде нагороджений орденом Червоної зірки та позачергову відпустку до одного з кримських санаторіїв, але 1939 року буде заарештований і засуджений до 10 років таборів під час ліквідації виконавців “єжовського терору”. У 1941 році був звільнений достроково і до 1949 року працював у внутрішній тюрмі Ленінградського УНКВС. Помер у 1971 році.
(фото glavcom. ua)