У ніч проти 9 серпня 1942 року відбулася морська битва біля острова Саво, поблизу Гуадалканала, у групі Соломонових островів південної частини Тихого океану. Менше ніж за годину, між 1.33 і 2.20 ночі 9 серпня, значно сильніше американське з’єднання крейсерів було розгромлене, ціною лише незначних пошкоджень для японців.
Перша стратегічна наступальна операція США – висадка на Гуадалканалі 7 серпня 1942 року – заскочила японське командування зненацька. Воно мало відносно незначні сили авіації та флоту в Рабаулі, за 1000 км від місця висадки. Авіація змогла організувати помірної сили авіаудар на межі дальності японських літаків. Одночасно було заплановано атаку наявними бойовими кораблями 8 флоту адмірала Мікави.
За відсутності “авіапарасольки” 5 важких, 2 легких крейсери і 2 есмінці Мікави мали вночі атакувати район висадки, так щоб у темний час доби прослизнути крізь район дії американської авіаносної авіації. Через помилки авіарозвідки, японським крейсерам вдалося підійти до Гуадалканала непоміченими, потопити 3 важких крейсери американців, 1 австралійський, ще 1 крейсер і 2 есмінці пошкоджено. Японці втратили тільки 58 моряків, але на зворотньому шляху один з важких крейсерів був потоплений американською субмариною S-44.
Попри гучний тактичний успіх, Мікава не ризикнув продовжити рух і атакувати американські транспорти, оскільки на ранок міг потрапити під удар американських авіаносців. Висадка на Гуадалканалі не була зірвана, і за кілька місяців це принесе Сполученим Штатам перелом у війні на Тихому океані.