20 вересня 1610 року польний гетьман коронний Станіслав Жолкевський увійшов з військом до Москви. Досягти царської столиці йому вдалося після розгрому армії царя Василя Шуйського під Клушиним у червні того ж року. Після того державна рада, так звана “Семибоярщина”, погодилася визнати претензії польського короля Сигізмунда Вази щодо зведення на московський престол його сина Владислава Вази.
Захоплення Москви згідно з претензіями Речі Посполитою були “нижньою точкою” періодом російської історію, що отримав назву “Смутні часи” (1598-1613). Поляки протримаються в Москві два роки, поки зібране Кузьмою Мініним та Дмитром Пожарським ополчення не відіб’є столицю в листопаді 1612 року, але й після того польські претензії будуть підтримуватися зброєю, у тому числі козацькою, аж до Деулінського перемир’я 1618 року.
Між тим, 763 роки тому в Англії було освячено Солсберійський собор з найвищим у країні шпилем висотою 123 метри. Шпиль у Солсбері й досі приваблює шереги російських туристів.
(фото – польський план Москви 1610 року; Wikipedia)