155 років тому відбулася кривава битва між північними німцями й австрійцями

3 липня 1866 року відбулася битва під Садовою (Кьоніґґрацем) – вирішальна баталія австро-італо-пруської війни. З кожної сторони в ній брали участь по 220 тис. військових. В результаті Королівство Прусія та її союзники здобули вирішальну перемогу, і австрійський цісар запросив миру – ця блискавична війна залишилася в історії ще й під назвою “Семитижнева”.

Хоча війну найчастіш називають “австро-прусською”, насправді це було велике змагання за шлях об’єднання Німеччини, і кожну з країн підтримували різні групи дрібніших держав Німецького союзу. На боці Прусії виступило також створене за 5 років до того Королівство Італія.

В результаті, Австрія була змушена полишити надії на утримання Голштейну, відбитого спільно з Прусією у Данії 1864 року. Вона також вийшла з Німецького союзу, віддавши гегемонію у ньому Прусії, що незабаром створить міцний Північнонімецький союз, а за 5 років перетворить його на імперію. Найболючішою була вимога віддати Венеціанську область Італії. Це було єдине зменшення території внаслідок війни, ще й на користь супротивника, якого австрійські війська вщент розбили, на відміну від пруссаків.

Поразка загострила внутрішні міжнаціональні суперечки, і 1867 року цісар Франц-Йосиф змушений був укласти Компроміс. За ним Угорщина ставала суверенним королівством, яке об’єднувалося з австрійськими землями імперії в рівноправній унії. На карті Європи постала нова держава – Австро-Угорщина.

Цього ж дня, але на три роки раніше, 3 липня 1863 року завершилася триденна, і найкривавіша, битва Громадянської війни у США – під Геттісбергом. Армія конфедератів на чолі з генералом Лі не змогла розбити юніоністів, відступила назад за річку Потомак. Ця битва зазвичай вважається переломним моментом у ході війни, після якого шальки терезів почали впевнено хилитися у бік Півночі.