Зранку 13 липня 1870 року під час прогулянки у Бад-Емсі короля Пруссії Вільгельма І перестрів посол Французької імперії граф Вінсен Бенедетті. Він висловив від імені Наполеона ІІІ наполягання, щоб король Пруссії дав обіцянку ніколи в майбутньому не пропонував зайняти іспанський престол представником Гогенцоллернів.
Вільгельм І ввічливо відмовив послу, і пізніше передав йому з ад’ютантом, придворним чиновником високого рангу, своє небажання продовжувати цю розмову.
Того ж дня був поінформований про зустріч бундесканцлер Північнонімецького Союзу Отто фон Бісмарк. Він скоротив зміст повідомлення до точного викладу події – “наполягання та відмова” – прибравши ввічливі звороти Вільгельма І. “Емську депешу” було передано пресі.
Французи прочитали це повідомлення 14 липня, на своє найбільше свято, День взяття Бастилії. Титул ад’ютанта залишився в тексті без тлумачення, маючи свій відповідник у французькій мові – adjudant. Виглядало, що повідомлення послу від короля було надіслано з “аджюданом”, звичайним унтер-офіцером. Сукупність цих факторів спровокувала початок війни, яка за три місяці завершиться розгромом і падінням Другої імперії.
Цього ж дня 1878 року на Берлінському конгресі було підписано угоду, яка остаточно завершила російсько-турецьку війну. За посередництва Бісмарка було дотримано відносний баланс інтересів великих держав на Балканах, а російські здобутки у війні були суттєво зменшені.