Зранку 8 серпня 2008 року російська авіація почала бомбардування грузинських сил на позиціях у Цхінвалі та Горі. Це було перше відкрите втручання Росії у спробу Грузії вирішити південно-осетинське питання. Цього ж дня у Нью-Йорку зібрався Радбез ООН і закликав обидві сторони припинити вогонь, а РФ офіційно засудила дії Грузії в Цхінвалі і тим легалізувала свою військову присутність.
Саме з такої російськоцентричної позиції російсько-грузинську війну 2008 року називають “війною 8-8-8”. Зараз уже відомо, що Росія свідомо розхитувала безпекову ситуацію в Південній Осетії, а окремі російські підрозділи пройшли Рокським тунелем до ПО ще навіть до початку грузинських обстрілів 7 серпня. Саме ця дата нині вважається реальним початком війни. Відкриттю вогню за наказом Президента Грузії Міхеіла Саакашвілі передували численні російські провокації та прольоти літаків.
Тим не менш, саме перші крокіи з боку Грузії до конфлікту позбавили єдності Радбез ООН. Військова агресія Росії не була однозначно засуджена, навіть не враховуючи традиційне застосування вето з боку РФ. Хоча активна фаза війни завершилася 12 серпня зі введенням “Плану Саркозі”, наступні тижні були вельми напруженими. 16 серпня було підірвано міст у Гракалі, що з’єднував різні частини країни Сакартвело, а російські моряки в Поті потопили грузинські кораблі.
Важливою новацією конфлікту була кібервійна. Саме тоді було застосовано (переважно росіянами) скоординовані хакерські атаки та системну інформаційну війну по всіх можливих каналах поширення інформації. Тоді ж народився облудний евфемізм “примус до миру”. У 2014 році РФ вправлятиметься у кібервійні впевнено і вправно, використовуючи набутий раніше досвід.
(фото АрміяInform)