Похмурий день 28 жовтня 1916 року почався звичною фронтовою рутиною для 2-го винищувального авіазагону (Jasta 2) Німецької повітряної служби . Зранку найкращий авіапідрозділ Німецької імперії виконав 4 вильоти, до яких ще 1 додався пізніше. Згодом командир авіазагону Освальд Бьольке сів перепочити й пограти в шахи зі своїм другом і напарником Ервіном Бьоме. Однак, надійшов терміновий наказ, і близько 16.00 Бьольке зі своїми підлеглими, попри виснаження, у шостий раз за день піднявся в повітря.
У повітряному бою з двома британськими “етажерками” D.H.2 було надто тісно – Бьоме з Бьольке змушені були різко задерти носи літаків, щоб уникнути зіткнення з англійцем, якого переслідував Манфред фон Ріхтгофен. У підсумку Бьоме зачепив колесом і розірвав верхнє крило “Альбатроса” Бьольке. Бьоме спромігся відновити контроль над польотом, але літак Бьольке стрімко знизився і зрештою зіткнувся з землею поруч з німецькою артилерійською позицією.
Освальд Бьольке, один з засновників німецької винищувальної авіації загинув на місці аварії від перелому черепа – він не вдягнув захисний шолом і не був пристібнутий пасками. На момент загибелі він уже збив 40 ворожих літаків – вражаюча цифра, якою і близько не міг похвалитися жоден з пілотів Антанти. Крім того, він склав славетні Dicta Boelcke – правила повітряного бою, які лягли в основу тактики літаків-винищувачів у всьому світі.
31 жовтня відбулися урочисті похорони. Два вінки на труну передали британці. Один з них передали льотчики-військовополонені, з ініціативи капітана Р.Е.Вілсона, який у списку перемог Бьольке був під №20. Другий вінок з ризиком для життя скинув над німецькими позиціями англійський пілот Т.С.Грін. Він мав напис на стрічці: “Пам’яті капітана Бьольке, нашого хороброго і благородного супротивника”.
На фото – Освальд Бьольке біля свого літака. Справа – Двомісний літак його друга Ервіна Бьоме, Albatros C.III з Kasta 10, аеродром Ковель, Україна, серпень 1916 року. Бьольке приїхав сюди до свого брата Вільгельма в рамках пропагандистського турне по східних фронтах війни. Тут він загітував Ервіна Бьоме і Манфреда фон Ріхтгофена долучитися до його авіапідрозділа.
На обох чекатиме найвища нагорода Рейху – орден Pou Le Merite. Бьоме буде визнаний невинним у трагедії, але загине 29 листопада 1917 року, маючи на рахунку 24 перемоги. Манфред фон Ріхтгофен – “Червоний Барон” – стане найкращим асом Першої світової війни з 80 перемогами, але так само загине в бою 21 квітня 1918 року.