У цей день, 5 (18) травня 1917 року в Києві розпочав роботу Перший Всеукраїнський військовий з’їзд, що представляв 900 тисяч солдатів-українців дієвої армії.
З’їзд мав підтвердити від імені війська рішення Всеукраїнського національного конгресу, який у свою чергу легітимізував Українську Центральну Раду як крайовий орган влади. Він виявився одним з найбільш ефективних і впливових заходів у справі побудови української державності. На з’їзді було обрано Український генеральний військовий комітет на чолі з Симоном Петлюрою, що мав поставити створення земляцьких українських військових підрозділів “на поток” і при цьому тримати контакт з російським військовим командуванням.
Делегати спонукали Центральну Раду до більш рішучих дій, і ухвалили, що Перший з’їзд є лише репетицією більшого й поважнішого зібрання. Не всі солдати-українці фронту могли надіслати своїх делегатів через стислі строки підготовки, тому запланували повторення з’їзду в червні 1917 року.
На наступний же день по завершенню з’їзду, 9 (22) травня, Центральна Рада ухвалила надіслати до Петрограду делегацію на чолі з В.Винниченком, аби домагатися від Тимчасового уряду задоволення українських вимог, зокрема, перетворення УЦР на офіційний крайовий орган влади в українських губерніях.
Петроград відхилив усі прохання Винниченка, і в червні 1917 р. обурення делегатів Другого військового з’їзду стане підставою для рішучого кроку, що здобуде ініціативу для українського руху – проголошення автономії України Першим Універсалом Центральної Ради.
Нагадаємо також, що сьогодні, 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – у зв’язку з 77-річчям насильницької депортації кримських татар.
А 730 років тому була взята штурмом остання твердиня хрестоносців у Святій Землі – місто Акру. Цим завершується доба “класичних” хрестових походів.