19 жовтня 1918 року щойно напередодні скликана Українська Національна Рада проголосила створення Української держави “на землях Австрії та Угорщини”. Цією декларацією почався процес оформлення української національної державності на захід від Збруча, без якого неможливо уявити сучасну Україну.
Формальним поштовхом до цього був маніфест останнього цісаря Карла І “До моїх вірних австрійських народів” від 16 жовтня того ж року. У ньому в надзвичайно піднесеному тоні заявлялося, що “Австрія має за волею своїх народів статися Союзною Державою, в якій кожна національність має право утворити на терені осідку своєї людности свою власну державну одиницю”. Маніфест не зазіхав на цілісність Угорського королівства, але наче підштовхував і його до запровадження такого федеративного устрою. Маніфест звучав би дуже поважно і викликав би екзальтовану похвалу Габсбургам, якби був виданий бодай на 4 роки раніше. Але тепер, коли половину фронтів було прорвано, а “14 пунктів Вільсона” визнавалися обов’язковою умовою майбутнього миру, це була лише відчайдушна спроба порятувати рештки імперії, вельми віддалена вже від суворої реальності.
Тим не менш, саме постання маніфесту дозволило українським політикам використати для творення нової держави цілком легальний шлях. Оскільки імперський парламент формувався на засадах загального виборчого права, нову “конституанту” – установчі збори – для західноукраїнських земель цілком правомірно було творити на основі української парламентської громади, з залученням представників від місцевої влади, громадських організацій, церков, національних меншин тощо. Президентом зборів було обрано Євгена Петрушевича.
Чітко розуміючи завдання й обставини своєї роботи, “конституанта”, вона ж Українська Національна Рада, одразу заявила про єдність з українцями угорських земель, про необхідність прийняття конституції та надсилання “заступників” на майбутню мирну конференцію. Однак планомірний хід формування державності довелося “пришвидшити” через надзвичайні обставини вже за 12 днів після цього першого кроку.
(фото libraria. ua)