7 червня 1919 року УГА, здавалося б загнана в пастку між ріками Збруч і Дністер, несподівано почала наступ проти переважних сил поляків і прорвала ворожий фронт.
Перемога була особливо не сподіваної на тлі того, що за минулий місяць галицькі корпуси змушені були відступити з-під Львова і залишити майже всю Галичину. Тепер же, маючи 25 тисяч проти 40 тис. у ворога, українські війська здобули Чортків і почали розвивати наступ на Тернопіль, Броди та Львів.
Розвиток операції, відомої нині як “Чортківська офензива”, був лиш одним з надзвичайних заходів, що їх здійснили цивільне та військове керівництво Західної області Української Народної Республіки. 9 червня парламент ЗОУНР, Українська національна рада, надала всю повноту влади Президенту Євгену Петрушевичу. Відтоді він титулувався як Уповноважений Диктатор. Того ж дня новим Начальним вождем УГА було призначено Олександра Грекова.
Попри недружнє на той момент ставлення міжнародного співтовариства і гострий брак амуніції, за три тижні УГА посунула фронт на захід в середньому на 120 км, до Перемишлян і Бродів. Таким чином, вона пройшла з боями 3/4 шляху до Львова. Надзвичайні заходи, запроваджені Юзефом Пілсудським допомогли порятувати для поляків ситуацію. Помічною була й підтримка Антанти, яка дозволила Польщі використати проти УГА всю “армію Галлера” і 25 червня дозволила окупувати всю Галичину до р. Збруч.
28 червня, у день підписання Версальського мирного договору, польська армія перейшла у контрнаступ. Практично не маючи набоїв, і змушена через це відхилити залучення до своїхлав більшості з 70 тис. червневих добровольців, УГА знов відступила на схід. 4 липня керівництво ЗОУНР узгодило з С.Петлюрою перехід УГА через Збруч на допомогу Дієвій армії УНР, а наступного дня О.Греків подав у відставку. 17 липня галицькі війська остаточно залишили Західну Україну, щоб надалі спільно з “наддніпрянцями” вирішувати проблему більшовицької окупації Великої України.
Нагадаємо, що цього ж дня 79 років тому командувач 11-ю німецькою армією генерал від інфантерії Еріх фон Манштейн розпочав останній штурм Севастополя.
Запеклі бої триватимуть майже місяць. Німці оволодіють містом-фортецею 30 червня, здолавши в цілому опір радянських військ і практично повністю винищивши досвідчену Приморську армію “червоних”.
1 липня за цю перемогу Манштейн отримає звання генерал-фельдмаршала, а на відзнаку участі у переможній кампанії особовий склад отримає особливу відзнаку – “Кримський щит”.