16 серпня 1920 року, у розпал Варшавської битви радянсько-польської війни, у контрнаступ проти більшовиків перейшла Вепрська група військ під безпосереднім командуванням Юзефа Плісудського. Це було початком нової фази битви, генерального контрнаступу польських військ і колапсу радянського Північно-Західного фронту під командуванням М.Тухачевського.
Контрнаступ почався саме в момент, коли наступ червоної 16-ї армії безпосередньо на Варшаву остаточно захлинувся і її підрозділи напередодні були вибиті з Радзиміна, містечка на підступах до столиці. (саме тому офіцйним днем святкування “дива на Вислі” є 15 серпня). Ситуацію могла стабілізувати 1-ша Кінна армія С.Будьонного, але вона саме 16 серпня втягнулася у спробу взяти штурмом Львів. Член РВС Південно-Західного фронту Й.Сталін відмовився виконувати наказ на вивід Кінної армії з битви і передачу її Тухачевському.
Після п’яти днів напружених боїв за Львів армія Будьонного 20 серпня все ж повернула на північ, але момент було згаяно, Північно-Західний фронт червоних сипався, потрапивши в пастку між польськими арміями на Віслі та німецьким кордоном у Східній Прусії. Удар Будьонного ще міг принаймні полегшити долю червоних військ на півночі, але під Замостям він наштовхнеться на відчайдуший опір 6-ї української дивізії Марка Безручка та польських підрозділів. На початку вересня червоні муситимуть у безладі відступити по всьому фронту.
Читайте також: 107 років тому почав діяти Панамський канал