Говорячи про Юрія Гусева, якого за деякими джерелам зараз розглядають як заміну Андрію Тарану на посаді Міністра оборони, хочемо зазначити, що на таку позицію він претендує не вперше. Незабаром після інавгурації Зеленського, як стверджують відкриті джерела, його кандидатуру, як особу що “постраждала від Порошенка” могли й затвердити.
Щодо “потерпіння від влади” – мова йде про скандальне звільнення після гучного суспільного резонансу, коли виявилося що паливо, яке було закуплено у 2015-2016 роках для армії під безпосереднім контролем Гусєва, коштувало державі дорожче ніж якби його придбали просто на заправках за роздрібною ціною!
Гусєва тоді з МО “попросили”, але кримінальної відповідальности він якимось чином зміг уникнути. Ці “подвиги” знов спливли після того, як Гусев у 2019 році виплив у “команді Зеленського”.
15 червня 2019 року “номер чотири” в передвиборчому списку “Слуги народу” Давід Арахамія оголосив, що ексзаступник міністра оборони Юрій Гусєв “вирішив” не брати участі в парламентських виборах за списком партії. За словами Арахамії, “На Юрія була дуже потужна, я сказав би, найпотужніша атака інформаційна”.
Про яку ж інфоатаку йде мова, “потужну” настільки, що внаслідок її Гусев був змушений відмовитися від депутатства? Все просто. Напередодні депутат від «Народного фронту», керівник проєкту “Інформаційний спротив” Дмитро Тимчук заявив, що Юрій Гусєв мав сумнівну репутацію на посаді заступника міністра оборони.
У списку кандидатів у депутати від “Слуги народу” під №41 вказано ексзаступника міністра оборони України (2014–2016 років) Юрія Гусєва, якого розглядають на пост нового глави Міноборони. Але річ навіть не в тому, чи є Гусєв завтрашнім главою військового відомства. Він–у прохідній частині списку партії “позасистемних нових облич”. Ми не будемо згадувати діяльність Гусєва в сумно відомому Держагентстві з інвестицій [ексглави відомства Владислава] Каськіва у часи [колишнього президента Віктора] Януковича. Зараз– про питання, які виникли до Гусєва, коли він був заступником міністра оборони після Майдану. Зокрема, одне з таких питань комітет нацбезпеки і оборони ВР розглядав навесні 2015 року. Ішлося про завищення ціни під час закупівлі палива для армії– плюс 6000 грн до ринкової ціни на тонну, усього переплата становила 180 млн грн. Гусєв у розслідуванні комітету ВР фігурував як організатор тендера. Схему тоді вдалося прикрити, на щастя для держбюджету. Щоправда, справа, порушена правоохоронцями, нічим не закінчилася…
Ще одне питання нардепа до Гусєва пов’язане із закупівлею житла для військовослужбовців, якою той займався. Зокрема, у 2015 році МО з держбюджету було виділено на закупівлю квартир 1 млрд 140,5 млн грн за програмою “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних сил України”, за які до кінця року планували придбати приблизно 2000 квартир. Гроші виділили влітку. Однак із невідомих причин до кінця року було куплено… 75 квартир на суму 119 млн грн. Програму (за наявності коштів!) було успішно зірвано, про долю решти суми невідомо. І знову намагалися втрутитися правоохоронці, і знову – без результату… Це не остаточний список питань до Гусєва. Але навіть коментарі щодо вказаних фрагментів із його боку або з боку партійного керівництва “Слуги народу” дуже полегшили б розуміння, про які “нові обличчя” йдеться. Не кажучи вже про те, що ці “нові обличчя” пророкують на найвищу посаду в армії…
Саме після цієї публікації Гусєва хутко зняли з депутатського пробігу, але за оцінками аналітиків вона все ж таки вартувала частки рейтингу “Слузі народу”.
Попри низку корупційних скандалів, цінність такого кадра як Гусєв для Зеленського та його тодішнього оточення чомусь з’явилася настільки високою, що в тому ж 2019 році Гусєву в якості “втішного призу” надали посаду Херсонського губернатора. Але це вже інша історія.