Як саміти у японській Хіросімі та китайському Сіані розділили світ? Хто з великих країн лишився поміж полюсами? Яка роль та значення України? Про це та інше читайте в матеріалі “Військового Кур’єра”.
Читати далі: Вас вітає новий двополярний світСаміт G7 – збори демократичного світу
“Світ чує нашу позицію. Захист і гарантії безпеки, повернення всіх наших територій, всіх наших людей, справедливість, реалізація нашої формули миру… Щодо кожного суттєвого для України пункту маємо порозуміння зі світовою більшістю”, – сказав президент Зеленський після свого, надзвичайно успішного, дипломатичного турне. 19 травня Володимир Зеленський взяв участь у саміті Ліги арабських держав в Саудівській Аравії. Вже наступного дня прилетів до Японії на зустріч лідерів групи наймогутніших країн світу – G7. Не буде перебільшенням сказати, що Україна опинилася у фокусі усіх дискусій саміту “Сімки”.
Для наведеної цитати українського президента є одне важливе уточнення. Світ дедалі більш чітко ділиться на тих, хто сповідує цінності демократії, і тих, хто рухається всупереч історії. Сталося так, що минулий тиждень був важливою віхою у цьому розподілі. Аналітики переконані, що зустріч Зеленського з арабськими автократами – частина зусиль Заходу по перетягуванню країн, що не визначилися, на свій бік. На це вказує також і конструктивність українського президента з індійським прем’єром Нарендрою Моді вже під час саміту “cімки” в Японії.
Один з найголовніших підсумків колективного рандеву в Хіросімі – беззаперечна підтримка України й остаточне включення нашої країни в демократичний світ.
Результати саміту G7 для України виглядають так:
1. Непохитна підтримка України у відбитті широкомасштабної агресії до перемоги і після перемоги.
2. Пришвидшення вступу України до Євросоюзу і функціонування єдиного ринку з Європою та Північною Америкою.
3. Посилення санкцій проти росії, запровадження нових обмежень та ще жорсткіший контроль за порушеннями для країн учасників та третіх країн.
4. Ще більше зброї України (включно з літаками) та нова програма переозброєння НАТО і стратегія протидії росії.
“Ми зобов’язалися інтенсифікувати нашу дипломатичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку для України. Підвищити ціну для росії та для тих, хто підтримує її військові дії. Продовжувати долати негативний вплив війни на решту світу. Зокрема, на найбільш вразливих людей [мається на увазі продовольча безпека – ред.]”, – у спільному комюніке саміту “G7”.
Учасники “сімки” також підготували спеціальне зверненням до Китаю. Задля того, щоб Пекін натиснув на свого сателіта-росію і закінчив війну “невідкладним зупиненням агресії й виведенням військ з території України”. Взамін провідні демократичні країни обіцяють вибудовувати “конструктивні стосунки” і не підривати економічний розвиток Китаю. Не ультиматум, але позиція більш ніж чітка.
Саміт у Сіані та загравання росії з Африкою – нова вісь зла?
У цей час лідер Китаю Сі Цзіньпін скликав китайсько-центральноазійський саміт в місті Сіань. Очільник Піднебесної заявив, що Пекін готовий допомогти країнам Центральної Азії “нарощувати потенціал у сфері безпеки та оборони для забезпечення миру в регіоні”. Тому дає 5 країнам регіону на ці потреби майже $4 млрд. Але вся сума буде надана в юанях. Ця група вже навіть отримала свою назву С5 – Китай і 5 сателітів.
У липні російський президент володимир путін прийме лідерів африканських країн у Санкт-Петербурзі. На порядку денному: звинувачення Заходу в дефіциті зерна та зростанні цін на енергоносії. На серпень запланована зустріч лідерів країн БРІКС в Південній Африці. Остання є членом Римського статуту. Тому, враховуючи це, у російського очільника можуть виникнути проблеми з фізичною присутністю на саміті.
І саміт у Сіані, і хаотичні пошуки росією нових “союзників” в Африці та Латинській Америці – це натяки на перехід до нової двополярності. Щоправда, на статус другого полюсу претендує як і Китай, так і Росія.
Однак в самій росії розгортається специфічна ситуація. Рамзан Кадиров зібрав керівників кавказьких республік, начебто, щоб висловити підтримку федерації. Але багато аналітиків помітили у цьому прихований спосіб підсилити позиції очільника Чечні. Наприклад, для збільшення політичної ваги в ході майбутньої російської смути. Ми поступово стаємо свідками того, як багато політиків усвідомлює, що світ буде інакшим.
Зустріч так званої “Північнокавказької сімки”
Наразі ми можемо лише будувати певні прогнози. Проте без перебільшення відомий патріарх американської школи геополітики Генрі Кісінджер нещодавно справедливо сказав: “Я ніколи не зустрічав російського лідера, який казав би щось добре про Китай, і ніколи не зустрічав китайця, який би казав щось хороше про росію”.