Слідом за Вірменією від росії віддаляється і Казахстан. Щоправда, розлучення казахів з Москвою відбувається не настільки радикально швидко. Якщо Єреван майже одразу розвернувся від Кремля на 180 градусів, то Астана йде більш дипломатичним шляхом. Однак казахстанська влада все частіше демонструє, що вона більше не робить ставку на дружбу з росією. У майбутньому головним своїм союзником Казахстан бачить Китай.
Одним з останніх красномовних жестів влади Казахстану стала заборона експорту до росії близько сотні товарних позицій військового та подвійного призначення. Тобто, фактично казахи почали перекривати схеми «подвійного імпорту», які дозволяли Москві обходити санкції та отримувати необхідну продукцію для своїх військових через треті країни. Наприклад, дрони та електроніку.
Донедавна саме Казахстан був головним транзитним майданчиком, який дозволяв Кремлю купувати підсанкційну продукцію. Але, схоже, ці часи скінчилися. Про це свідчить нещодавня заява віцеміністра торгівлі та інтеграції Казахстану Кайрата Торебаєва, якого цитує казахстанська служба «Радіо Свобода».
«106 різних продуктів. Ми повністю обмежили їхній експорт. Це товари військового призначення. Наприклад, дрони та їх компоненти. Спеціалізована електроніка, чіпи та аналогічна продукція», — так прокоментував днями Торебаєв питання журналістів про експорт до росії продукції військового призначення.
Казахстан і росія: «гібридне розлучення»
Свою незгоду з російською агресивною політикою Казахстан почав демонструвати вже давно. Ще минулого року президент країни Касим-Жомарт Токаєв назвав незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» квазідержавними територіями. Найцікавіше те, що зробив він це на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, де був присутній Володимир Путін.
«Ми не визнаємо ні Тайвань, ні Косова, ні Південну Осетію, ні Абхазію. Очевидно, цей принцип буде застосований і щодо квазідержавних територій, якими, на наш погляд, є Луганськ та Донецьк», – заявив тоді Такаєв.
У відповідь, ображений Путін, який сидів у сусідньому кріслі, навмисно спотворив ім’я казахського президента, назвавши його Келімжаном Шаміновичем.
Про невизнання «ДНР» та «ЛНР» також заявляв перший заступник глави адміністрації президента Казахстану Тимур Сулейменов. Він сказав, що Казахстан поважає лише ті рішення, які ухвалені на рівні ООН. Більше того, Сулейменов зазначив, що його країна не буде інструментом для обходу санкцій проти росії із боку США та ЄС.
Пізніше Токаєв у статті для видання The National Interest написав, що Казахстан і росія підтримують особливі відносини двостороннього співробітництва, але разом з тим Казахстан визнає територіальну цілісність України.
Вже цієї осені президент Казахстану запевнив, що його країна «однозначно дотримуватиметься» санкційного режиму відносно росії. Таку обіцянку Такаєв дав на пресконференції після переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
«Ми маємо контакти з відповідними організаціями щодо дотримання санкційного режиму, і будь-яких побоювань німецької сторони щодо можливих дій, спрямованих на обхід режиму санкцій, мені здається, не повинно бути», — сказав Токаєв.
Те, що Казахстан почав боротися з реекспортом товарів військового та подвійного призначення до росії, свідчать і скарги від перевізників. Ще у квітні російська асоціація «Грузавтотранс» жалілася, що казахстанські митники вилучають квадрокоптери, які прямують до рф.
Тоді серед конфіскованої продукції були 14 дронів DJI Agras T30, які прямували до росії нібито для будівельної компанії. Хоча цей дрон призначений для агроробіт, але на війні він є засобом, як розвідки, так і скидів. При цьому його вантажопідйомність дозволяє нести мінометні міни. Вартість одного такого дрона — близько 16 тисяч доларів. І він набагато функціональніший за добре відомий Mavic 3.
Боротьба за енергетичну незалежність
Відмежовується Казахстан від росії і на енергетичному ринку. У вересні агенція Bloomberg із посиланням на власні джерела повідомила, що Казахстан шукає альтернативу Каспійському трубопровідному консорціуму, який проходить через росію. Зокрема, Казахстан почав купувати танкери для транспортування своєї нафти через Каспійське та Чорне моря. Країна вже купила два танкери для транспортування нафти через Каспій. Також планується придбати ще два судна для роботи в Чорному морі.
Також Казахстан намагається посісти місце росії на ринку енергоносіїв Європи. За даними агентства Reuters, у першому кварталі 2023 року країна відправила до Європи 71% своєї експортованої нафти. Тоді як торік показник був на рівні 65%.
У 2022 році Казахстан експортував 65 млн тонн нафти. Якщо цього року загальні об’єми принципово не зміняться, то до Європи казахстанські компанії відправлять понад 46 млн тонн сировини. Це майже 4 млн тонн на місяць.
Звісно, що Казахстан не може повністю заповнити ті об’єми європейського попиту, який раніше задовольняла росія. Однак, для енергетичної безпеки деяких європейських країн казахська нафта дуже важлива.
Казахстан бере курс на Китай
На тлі все більш прохолодних взаємовідносин Астани з Московою міцніють зв’язки Казахстана з Китаєм. Навесні країни підписали безвізовий режим. Також казахстанські компанії нарощують в Піднебесну експорт енергоносіїв.
Зближення двох країн відбувається в контексті політики Пекіна, який вирішив активізуватися в регіоні та фактично розширити свою зону впливу на такі пострадянські країни, як Казахстан, Туркменістан, Узбекістан, Киргистан та Таджикістан. Китайська влада навіть започаткувала новий форум, який називається: «Китай – Центральна Азія». Причому, участь росії цей формат не передбачає.
До повномасштабного вторгнення росії в Україну, Пекін доволі мирно уживався із Москвою в регіоні. Однак, в останні півтора роки контекст взаємовідносин Китаю з країнами Центральної Азії суттєво змінився. Піднебесна почала розвивати в регіоні нові енергетичні проєкти. Наприклад, було узгоджено новий газогін із Туркменістану. Також через Центральну Азію – в обхід росії – пройде один із шляхів транспортного коридору до Європи «Один пояс – один шлях».
Китай вже пообіцяв надати близько 3,72 млрд доларів фінансової підтримки та безкоштовної допомоги партнерам для сприяння розвитку їхніх економік. Тому для центральноазійських держав зближення з Китаєм обіцяє дивіденди для економіки й підвищення рівня життя громадян, а відповідно – й продовження перебування нинішніх лідерів при владі з усіма її привілеями.
Фактично, можна говорити про початок масштабного переформатування в цьому регіоні і його поступовий дрейф від росії в бік Китаю, який уже не приховує наміру розбудувати паралельний російському логістичний маршрут до Європи й диверсифікувати джерела сировини та ринки збуту.
Зі свого боку росія втрачає вплив не тільки в Центральній Азії, а й в каспійському регіоні. Казахстан та Туркменістан переорієнтуються на Китай. Азербайджан фактично знаходиться під протекторатом Туреччини. А союзник росії – Іран, скоріш за все, найближчим часом буде зайнятий конфліктом на Близькому Сході. І йому буде не до Центральної Азії.