Київ завдав удару по нафтовій базі в росії. Це черговий удар українців по критичній інфраструктурі рф. Журналісти американського видання The New York Times зазначають, що таким чином Україна намагається послабити росію на полі бою. «Військовий кур’єр» публікує повний переклад публікації.
В п’ятницю Україна завдала удару безпілотником по нафтобазі в росії. Інформацію підтвердили офіційні особи з обох сторін. Це чергова атака українців на російські нафтові об’єкти. Останнім часом Київ все частіше завдає ударів по російській критичній інфраструктурі за лінією фронту.
Губернатор російської Брянської області, що межує з Україною, Олександр Богомаз заявив, що цистерни з нафтою в місті Клинці загорілися після того, як дрон скинув боєприпаси. Безпілотник, додав він, був збитий російською ППО.
Співробітник української розвідки, який через делікатність теми попросив його не називати, сказав, що за нападом стоїть Україна.
П’ятнична атака безпілотника на російський нафтовий об’єкт стала четвертою за останні три тижні. На думку експертів, таким чином Україна намагається вдарити по військових можливостях росії, адже удари спрямовані на об’єкти, з яких постачається пальне для танків, літаків та іншої важливої військової техніки.
«Удари по нафтобазах і нафтосховищах порушують логістичні ланцюжки та сповільнюють бойові дії. Зрив цих постачань, які наче кров для людського тіла, є частиною ширшої стратегії протидії росії на полі бою», — відзначає Олена Лапенко, експерт з енергетичної безпеки українського аналітичного центру DiXi Group.
Ці атаки навряд чи матимуть суттєвий вплив на загальний стан бойових дій, у яких росія перейшла в наступ останні кілька місяців. Але вони залишаються важливими для України, яка шукає способи завдати шкоди подалі від лінії фронту, який здебільшого зупинився.
Не маючи достатньої кількості зброї та військ, щоб повернути ініціативу, Київ все частіше вдається до партизанської тактики, щоб перешкодити російським операціям, включно з диверсійною діяльністю на залізничній інфраструктурі та складах боєприпасів.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін у четвер заявив, що йде «асиметрична війна». Він підтвердив удар по нафтосховищу в Санкт-Петербурзі, до якого, за його словами, був залучений дрон українського виробництва, який пролетів 1250 кілометрів.
«Я впевнений, що цього року ми будемо бачити все більше і більше подібних подій», — сказав пан Камишін під час панельної дискусії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Атака на Санкт-Петербург, здавалося, не завдала серйозної шкоди. Але зображення нафтобази в Клинцях засвідчує масштабну пожежу, яка вирувала серед кількох резервуарів. Російське державне інформаційне агентство ТАСС повідомило, що вогонь охопив площу близько 1000 квадратних метрів, і що горіли чотири цистерни з бензином.
Богомаз, російський губернатор, повідомив у соціальній мережі, що понад 140 пожежників намагалися загасити вогонь. Він опублікував відео, на якому видно, як вони поливають водою почорнілі нафтові резервуари, з яких підіймаються величезні клуби чорного диму.
Енергетична інфраструктура була головним театром війни. Минулої зими росія завдавала ударів по енергетичних об’єктах України за допомогою безпілотників і ракет, занурюючи українців у холод і темряву, що було розцінено як спроба Москви перетворити зиму на зброю. Україні вдалося вистояти завдяки поставленим із Заходу системам протиповітряної оборони та цілодобовій роботі інженерів з ремонту життєво важливого обладнання.
Україна, у меншому масштабі, з початку конфлікту націлилася на російську нафтогазову інфраструктуру. Але недавній сплеск атак може свідчити про те, що енергетична інфраструктура тепер стала критичною метою для Києва.
Дві інші атаки безпілотників, 29 грудня та 9 січня, призвели до пожеж на нафтопереробному заводі на південному заході росії в Краснодарському краї та на паливному заводі в Орлі, місті неподалік від Клинців. В обох випадках українські військові взяли на себе відповідальність.
Націлюючись на нафтові об’єкти, Україна не лише намагається зірвати постачання до російської армії, але також націлюється на активи, які генерують значні доходи для підтримки військових зусиль Москви.
Пані Лапенко, експерт з енергетичної безпеки, сказала, що Москва заробила понад 400 мільярдів доларів на експорті нафти з початку війни. росії частково вдалося обійти міжнародні санкції, використовуючи альтернативні фінансові послуги та навіть інвестуючи в «тіньовий» флот для таємного експорту своєї нафти.
«Ми бачимо, що запроваджені санкції діють недостатньо ефективно, тому агресор все одно отримує достатньо коштів для ведення війни», – сказала пані Лапенко.
Окрім ударів по нафтових об’єктах, з вересня Київ здійснив щонайменше чотири атаки на електропідстанції, деякі з яких призвели до відключення електроенергії для мирних жителів, повідомляє російська місцева влада. Однак українська армія заявляє, що атакує лише об’єкти енергетики, які безпосередньо пов’язані з військовою кампанією росії.
Декілька українських посадовців в останні місяці заявили, що Україна відповість на атаки Москви на критичну інфраструктуру.
«Нехай починають. Вони також отримають відповідь», – заявив у вересні журналу The Economist голова військової розвідки України Кирило Буданов, додавши, що його служби працюють над кампанією стримування та відплати.