Вранці 28 червня 2018 року диверсійно-розвідувальна група російських бойовиків атакувала позиції ЗСУ біля селища Південне, що на північний схід від тимчасово окупованого міста Горлівка на Донеччині. Напад почався під прикриттям мінометів, станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
Удар був спрямований на підрозділи 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Зокрема, у бій вступив взвод під командуванням молодшого лейтенанта 57-річного Валерія Шишака. Куля ворожого снайпера завдала важке поранення командиру. Побратими взялись евакуювати його.
Прикривати відхід групи викликався старший солдат Андрій Волос. Та боєць теж отримав важке поранення від кулі снайпера. Вона пройшла між пластинами бронежилета і влучила у серце. Андрій Волос помер дорогою до шпиталю. Після прощання у Луцьку, його поховали на кладовищі у рідному селі Омельне – нині Луцький район Волинської області.
Сьогодні герою виповнилося б 28 років.
Після закінчення школи-інтернату в Луцьку, він дев’ять разів намагався потрапити добровольцем на фронт. Зокрема, подавав документи у батальйон “Світязь” МВС. Андрію Волосу відмовляли через брак досвіду.
Коли виповнилося 19 років, він підписав контракт зі Збройними силами України. Став стрільцем-помічником гранатометника 1-го взводу 3-ї роти 1-го механізованого батальйону 24-ї ОМБр.
У квітні 2018-го Андрій Волос одружився. Чекав на народження сина, який мав з’явитися на світ орієнтовно у день народження батька.
Після загибелі старшого солдата Волоса, командування бригади ініціювало подання на нагородження його найвищою державною нагородою. У червні 2019 року Андрій Волос був удостоєний звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” (посмертно). Тоді ж в Омельному на фасаді школи відкрили меморіальну дошку на честь загиблого.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.