Кремль провів чергову масовану повітряну атаку на Україну. Але, попри рекордну кількість ракет та безпілотників, ворогу не вдалося вразити жодної критично важливої цілі. Ба більше, одна з російських ракет вдарила по своїй території. А це означає, що Кремль, за великим рахунком, викидає сотні мільйонів доларів на вітер.
Одна з причин, чому російські повітряні атаки настільки неефективні, може критися у системі наведення, яку використовує армія рф. Йдеться про систему позиціювання та геолокації ГЛОНАСС. Як стверджують експерти, саме вона ставить хрест на ефективному застосуванні високоточної зброї, адже російські супутники, які мають вести «розумні» ракети та безпілотники, вже застаріли. А оновити їх Москва нездатна.
ГЛОНАСС почали створювати ще за часів Радянського Союзу. Система мала стати альтернативою американській Global Positioning System, яка більшості відома за скороченням GPS. Після розпаду Союзу, розвивати ГЛОНАСС продовжила росія. Однак західні санкції закрили росіянам доступ до сучасних технологій. А без них космічна галузь рф майже не здатна будувати нові супутники для оновлення тих, що забезпечують роботу навігаційної системи.
Зараз на орбіті перебуває близько 25 супутників ГЛОНАСС. Більшість з них застаріла. «Термін придатності» інших теж близький до вичерпання. За даними експертів, у найближчі сім років росія треба оновити 80% супутників, щоб зберегти власну систему позиціювання. Але через санкції «Роскосмос» втратив доступ до західних технологій. І тепер може запускати лише один супутник на рік. А це означає, що він не здатен підтримувати життєдіяльність ГЛОНАСС, що залишить без «очей» російську високоточну зброю.
ГЛОНАСС — найгірша система у світі
Всього у світі існує чотири системи позиціювання. Це вже згадані ГЛОНАСС та GPS, а також європейська Galileo та китайська BeiDou. Нещодавно Крейг Робертс з австралійської Школи цивільного та екологічного машинобудування провів дослідження якості всіх цих систем. Виявилося, що найбільшу похибку при позиціюванні роблять саме російські супутники.
«ГЛОНАСС — найгірша система. Якщо я визначатиму місце розташування, використовуючи всі чотири угруповання (супутників, – ред.) для опрацювання одних і тих самих даних, то ГЛОНАСС видасть найгірший результат», — відзначив австралійський вчений у своєму досліджені.
Саме через те, що сигнали ГЛОНАСС мають велику похибку, російській «оборонці» довелося створювати УПАБ-1500 В. Це велика авіабомба, яка важить 1,5 тонни. Така висока вага має компенсувати похибку при влучанні.
«Однією з причин, чому росіянам потрібно створити таку велику бомбу, є їхня нездатність отримати точні боєприпаси», — зазначив нещодавно у коментарі агенції Bloomberg Брюс МакКлінток, старший науковий співробітник американського аналітичного центру RAND Corp.
Російська армія також використовує комерційну версію GPS. Але вона не настільки точна, як військова, до якої російські військові доступу не мають. Проте, для росіян навіть невійськова версія GPS краще, ніж вітчизняний ГЛОНАСС.
Росія нічого не бачить із космосу
«Загалом росія вже практично «сліпа» на орбіті», – казав ще минулого року Барт Гендрікс, брюссельський аналітик і експерт з радянських і російських космічних програм. Причому, ці слова стосувалися не тільки системи ГЛОНАСС. Застарілою є переважна більшість російських супутників, які Москва використовує у військових цілях.
Наразі на орбіті Землі перебувають два російські оптичні супутники для спостереження – Persona. Однак вони працюють вже майже 10 років. Для сучасної техніки це великий термін, адже сьогодні технології дуже швидко розвиваються. Так, наприклад, максимальна роздільна здатність супутника Persona складає 50 сантиметрів на піксель. Для порівняння: найкращі американські супутники-шпигуни, які називаються Keyhole, мають вдесятеро кращу роздільну здатність. Це дозволяє їм бачити навіть літеру Z на дахах російської військової техніки.
Поступається росія американцям і за кількістю оптичних супутників. Проти двох російських Persona працює 12 американських Keyhole.
Відстала росія й у створенні та розміщенні супутників дистанційного спостереження, з радарами, що, на відміну від оптичних супутників, бачать крізь хмари. У рф є лише один підтверджений радіолокаційний супутник під назвою «Кондор». Він був запущений у 2014 році. А його термін служби мав скласти п’ять років. Тож, цілком можливо, що він уже припинив свою роботу.
У лютому російські космічні сили запустили ще один супутник, який отримав назву «Космос-2553», або «Нейтрон». Про його призначення та можливості інформації мало. Проте відомо, що він був побудований московським військовим науково-дослідницьким інститутом «Машиностроение», який спеціалізується саме на супутниках радіолокаційного зондування.
Якщо «Нейтрон» дійсно є радіолокаційним супутником, то це перший подібний запуск росіян за майже 10 років.
Проблеми з грошима
Також у росії є серйозні проблеми й з фінансуванням космічних програм. Через війну у Кремля все менше лишається грошей на «цивільні» проєкти. Цього року державні витрати на програму «Космічна діяльність росії» почали скорочувати. Наприклад, фінансування «виробничо-технічної діяльності» у космічній галузі впало майже вдесятеро. А програма розвитку космодромів скоротилася на чверть.
Сам «Роскосмос» гроші вже заробляти не може. До війни в Україні іноземні клієнти забезпечували до чверті бюджету держконцерну. Але тепер цих грошей немає. Останній великий комерційний контракт, над яким працював «Роскосмос», був із міжнародною компанією OneWeb – європейським конкурентом супутникового інтернету Starlink Ілона Маска.
Контракт передбачав запуск двадцяти ракет «Союз». На початку лютого минулого року «Роскосмос» запустив перші супутники OneWeb. Наступний пуск мав відбутися у березні 2023 року. Але цьому завадила велика війна, яку розпочала росія. І OneWeb довелося шукати нового партнера. В результаті компанія замовила запуски у SpaceX та в Індії.
Тож сьогодні російський космос залишився без грошей та технологій, що вдарило передусім по боєздатності російської армії. Ба більше: статус росії як космічної держави опинився під великим питанням, про що свідчить і провал місячної програми й невдалі ядерні випробування.