Головний консультант Головнокомандувача ЗСУ генерал-майор Віктор Назаров розповів виданню Der Spiegel про те, як Україна може перемогти росію.
Головний консультант Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-майор Віктор Назаров дав інтерв’ю німецькому виданню Der Spiegel.
Віктор Назаров – генерал-майор запасу, в 2014-2015 роках – начальник оперативного штабу Антитерористичної операції на сході України, в 2015-2019 роках – перший заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Журналісти Der Spiegel в інтерв’ю підняли ряд важливих питань, таких як: ситуація в Бахмуті, майбутній український наступ, постачання західної техніки та боєприпасів. Переклад інтерв’ю генерал-майора Віктора Назарова наводимо далі:
Навряд чи хтось знає ситуацію на фронті так само, як генерал Віктор Назаров. В інтерв’ю військовий радник розповідає про брак боєприпасів, ситуацію в Бахмуті, і пояснює як Україна може перемогти.
Якщо ви хочете зустрітися з генералом, вам доведеться пройти через кілька рівнів безпеки. Тут, у Києві, у місці, яке з часів російського вторгнення посилено охороняється військовими, між мішками з піском патрулюють чоловіки у спортивній формі з автоматами. Віктор Назаров консультує Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. Тому навряд чи хтось знає ситуацію на фронті так добре, як він. Бесіда з ним проходить в невеликому конференц-залі, жалюзі закриті. Назаров носить вуса і повсякденний светр, неодноразово використовує мобільний телефон і блокнот, щоб підкріпити свої слова. Протягом двох годин він малює детальну картину ситуації, пояснює, як Україна рухалася досі – і як, на його думку, вона може виграти війну.
Минулого тижня у Москві президент Володимир Путін підтвердив волю росіян до перемоги. За даними німецької спецслужби BND, Росія могла мобілізувати до мільйона осіб. Чи зможе Україна перемогти такого ворога?
Назаров: Навіть якщо Російська Федерація здатна мобілізувати мільйон людей, це лише чоловіки з вогнепальною зброєю. Вони не можуть бути оснащені ніяким сучасним озброєнням.
Як довго триватиме війна?
Назаров: Я прогнозував ще в лютому 2022 року, що війна триватиме щонайменше рік, можливо, навіть довше. В даний час, я б оцінив, що на це піде ще як мінімум рік.
Чому Ви так вважаєте?
Назаров: Щоб війна закінчилася, Україна має перемогти Російську Федерацію на полі бою. Ми знаємо, що, з огляду на розміри Росії і її ядерну зброю, неможливо завдати країні тотальної поразки в сенсі беззастережної капітуляції. Але поразка на полі бою можлива. Йдеться про деокупацію територій на Азовському узбережжі та Кримського півострову.
Як Ви це уявляєте?
Назаров: Як і наш великий наступ у Харкові, де ми розгромили багато ворожих сил і звільнили велику територію. Або як наступ у Херсоні.
Чи правильно ми Вас розуміємо, що Україна хочете створити поле для переговорів з подальшими наступами на півдні та сході?
Назаров: Якщо ми відвоюємо певні окуповані території, то можна говорити про переговори.
Які саме території Ви маєте на увазі?
Назаров: Перше і найважливіше завдання – звільнення Херсонської і Запорізької областей. Це території, які мають вихід до Азовського моря та межують з Кримом. На практиці це означало б, що Росія втратить сухопутний коридор до Криму. Сам Крим також опиниться під загрозою. Важлива і північ Луганської області. Контрнаступ там ускладнить російським військам контроль над окупованими територіями Донбасу. Війна переміститься до кордонів Російської Федерації. Росіяни намагаються не допустити цього всіма силами.
На якій фазі війни ми зараз перебуваємо?
Назаров: Шляху назад для України немає, ми більше не втратимо територій, рухаємося вперед.
А як щодо російського наступу на Сході?
Назаров: Ми вважаємо, що цей наступ триває з середини січня. Обмежені можливості, якими володіють сьогодні росіяни, дозволяють їм лише здійснити такий наступ на вузькій ділянці фронту в Бахмуті.
Однак там українська армія перебуває під дедалі більшим тиском.
Назаров: Росіянам потрібна була хоча б тактична перемога. Це було головним завданням перед виступом Путіна минулого тижня. Але їм це не вдалося. Ще одна ділянка фронту в районі, який вони атакували кілька разів, – Вугледар. Ці атаки вже були зірвані нами в кінці січня-початку лютого. Навряд чи у них сьогодні вистачить сил здійснити ще більший наступ на інших напрямках. Однак це не змінює складності та гостроти бойових дій, які зараз відбуваються на Сході. У росіян багато особового складу і ще багато артилерійських систем та боєприпасів.
Бахмут не особливо важливий стратегічно, вважають військові експерти. Українська армія щодня зазнає там великих втрат. Чому ви досі намагаєтеся утримати місто?
Назаров: Кожна оборона має на меті відбити атаку противника і завдати максимально високих втрат. Чому росіяни атакують Бахмут? Тому що інших перспективних місць для них немає. Чому для України важливо захищати Бахмут? Тому що це наша країна. Якщо ми відступимо, ворог продовжить наступ вглиб країни. Ми говоримо про “Бахмутську фортецю”. Дії ворога тут для нас передбачувана. Це дозволяє реагувати на кожен його крок.
Чи варто Україні побоюватися відновлення вторгнення з півночі, з боку Росії та Білорусі?
Назаров: Теоретично, мабуть. Практично, навряд. Минулого року атака звідти мала ефект несподіванки. Зараз такого не буде. Ми добре підготовлені. Я впевнений, що російський наступ там був би приречений на провал.
Яких заходів там вжила Україна?
Назаров: Це комбінація великомасштабних мінних полів, вогневих позицій, засідок, протитанкових загороджень, протитанкових засобів і багатьох інших засобів, в тому числі бойових дронів.
Ви служили в українській армії до 2014 року, до вторгнення Росії на Донбас. Чи можна порівняти українську армію зразка до 2014 року з нинішньою?
Назаров: Я не хочу сказати, що це абсолютно нова армія, але вона дуже змінилася. У 2014 році пострадянські погляди на характер ведення війни все ще переважали. З того часу ми розробили новий тип армії. Я маю на увазі не те, що сили повністю оснащені сучасним озброєнням і військовою технікою, а те, що ми вчимося бути творчими. Нам вдається використовувати новітні технології і відриватися від радянських методів ведення війни. Багато стандартів НАТО добре зарекомендували себе в реальності.
Які саме, наприклад?
Назаров: Принцип “командування місією”. Командир наказує, що робити, де, коли і навіщо. Солдати, яким доручено завдання, самі вирішують, як з ним впоратися. Йдеться про незалежність і взяття на себе відповідальності. Також важливо управляти полем бою. У термінології НАТО це називається “бойове управління простором”.
Скільки українських воїнів зараз підготовлено за стандартами НАТО на Заході?
Назаров: Я думаю, що це близько 50 000. Це ті, хто пройшов навчання на курсах або брав участь у спільних навчаннях. За останні півроку була створена система, в якій наші інструктори, навчені західними партнерами, готують більше солдатів. Обсяги ростуть, ростуть і ростуть. Але ми все це робимо в дуже складних умовах. Жодна країна НАТО ніколи не використовувала стільки різних систем озброєнь одночасно. Практика показує, що наші солдати освоюють їх за відносно короткий термін. Використовуючи їх на полі бою, ми надаємо важливий зворотний зв’язок військовим країн НАТО та представникам їхніх оборонних галузей.
Які труднощі виникають через велику кількість різних систем озброєння?
Назаров: Деякі з систем досить старі, потребують фундаментального технічного капітального ремонту для введення в експлуатацію. Іноді це відбувається безпосередньо на фронті, тоді запчастини можуть бути відсутні. Іноді технічні документи відсутні або ще потрібно здійснити їхній переклад. Наші воїни повинні навчитися ремонту та обслуговуванню. Технічно складне озброєння, таке німецька PzH 2000 та польська AHS Krab, доводиться ремонтувати на заводах.
Чи достатньо у вас боєприпасів?
Назаров: Це найскладніше питання. Боєприпаси наших західних партнерів ефективні і потужні, але їхня кількість набагато менша від наших потреб. Саме тому росіяни мають перевагу у вогневій потужності в таких районах, як Бахмут. Західна преса повідомила, що в США на місяць виготовляється 14 000 155-мм снарядів. Зараз виробництво планується збільшити до 90 000. Що таке 14 000 снарядів? Саме стільки ми використовуємо за три дні! Минулого року російська армія використала вдесятеро більше боєприпасів, ніж ми. Співвідношення все одно становить не менше трьох до одного.
Чому відбулися такі зміни?
Назаров: Перш за все, РФ не рахувала боєприпаси і стріляла тоннами снарядів. Більше, ніж півроку. Зараз у них виникли труднощі у виробництві через санкції. Наша армія знищує їхню логістику високоточними системами на кшталт HIMARS. Ми влучаємо в позиції їхньої артилерії, склади та командні центри.
Скільки українців зараз стали до зброї, наскільки велика ваша армія?
Назаров: Ми не даємо такої кількості публічно, але маємо достатньо людей, щоб вести війну такого масштабу.
В Україні досі триває мобілізація. Навіщо це потрібно зараз?
Назаров: Мобілізація ніколи не припинялася, вона проводилася поетапно. Ми маємо компенсувати втрати. Однак загалом цього року наша бойова міць значно зросла.
Наскільки зросла українська армія за час війни?
Назаров: Чисельність військ збільшилася приблизно в чотири рази.
А зараз створюються нові підрозділи?
Назаров: Так, ми створюємо нові бригади. На початку війни у нас було 24, зараз їх в чотири рази більше.
Коли почнеться український наступ з метою повернення більшої кількості територій?
Назаров: Коли танки, які нам обіцяли, прийдуть в Україну; коли будуть навчені екіпажі та підготовлені кадри; коли отримаємо достатню кількість боєприпасів. Сучасна війна – це не просто про технології, а перш за все про логістику. Кожен генерал повинен звертати увагу на свої резерви. Тільки тоді, коли питання логістики буде вирішене, наступ розпочнеться.
Яку роль зіграють нові бойові машини піхоти?
Назаров: Дуже важко захистити наших воїнів, коли вони діють відкрито на полі бою. Ми не можемо діяти так, як росіяни під Бахмутом: вони відправляють тисячі людей в атаку без техніки, без танків. Ми думаємо про життя наших воїнів, про їхню безпеку. Тому ми повинні їх захищати: за танками, в танках, з танками. На відміну від росіян, ми намагаємося уникати прямого контакту на полі бою. Ми хочемо завдати удару здалеку, перевершити ворога.
Фундаментальна дискусія про постачання західних танків Німеччиною закінчилася. Але інші країни, які раніше сигналізували про свою готовність, потім вагалися з конкретними зобов’язаннями щодо постачань. Чи, зрештою, не запізняться танки для України?
Назаров: Ми хотіли б мати їх раніше. Це може вплинути на терміни і масштаби наступу.
Україна також закликає до надання ракет великої дальності. Чому вони такі важливі для вас?
Назаров: Вони дійсно критичні. Я маю на увазі саме бомби GLSDB з дальністю до 150 кілометрів, плюс, звичайно, американські ATACMS, які мають дальність дії 300 кілометрів. Нам потрібна ця зброя великої дальності, щоб вражати артилерійські позиції та склади боєприпасів. Якщо ворог їх втрачає, його масове використання піхоти стає неефективним. За допомогою цих ракет ми можемо створити умови для подальших наступів.
Багато хто, не тільки в Німеччині, розглядає надання цієї зброї як небезпеку ескалації.
Назаров: Досвід свідчить про те, що росіяни все одно будуть здійснювати ескалацію. Протитанкове озброєння, яке постачав Захід, допомогло нам захиститися на першому етапі війни. Після цього ми отримали системи ППО і озброєння малої дальності, а за ними влітку танки радянського виробництва, потім артилерійські системи. Трохи пізніше до них приєдналися HIMARS. Коли восени Росія почала атакувати енергетичні об’єкти, ми отримали новітні системи ППО. А тепер танки західного виробництва. Ми бачимо, що “червоні лінії” Росії перетинаються і нічого великого не відбувається. Їхні можливості зменшуються, а наші – збільшуються. З постачанням сучасної зброї ми можемо проявити ініціативу. Будь-яка затримка коштує життя.
Зараз також обговорюється постачання в Україну сучасних винищувачів. Навіщо саме вони вам потрібні?
Назаров: Для застосування високоточної зброї великої дальності, такої як крилаті ракети “Storm Shadow”. Росіяни не мають повітряного панування в небі Україні, але вони можуть продовжувати стріляти по нас ракетами. На жаль, ми не можемо збити деякі з них. Із західними винищувачами, такими як F-16, ми могли б боротися з ракетами та іншими літаючими об’єктами. У поєднанні з сучасними системами ППО типу “Patriot” це могло б врятувати тисячі українських життів. Якщо ми будемо ефективніше захищати повітряний простір, ми також зможемо розгорнути на фронті більше військ та зброї.
Російські ракетні та безпілотні атаки за останні тижні значно зменшилися. Знаєте чому?
Назаров: По-перше, росіяни використали значну кількість своїх запасів ракет. За нашими підрахунками, з жовтня було випущено близько 700 ракет різних класів. По-друге, зараз ми маємо сучасні системи протиповітряної оборони типу німецької “IRIS-T”. Через відсутність сучасних боєприпасів росіяни використовують зенітні ракети С-300 для ураження наземних цілей. Вони навіть застосували крилаті ракети Х-22, які фактично призначені для нанесення ядерних ударів. Вони запускалися порожніми, щоб відволікти і виснажити нашу протиповітряну оборону. З аналогічною метою вони використовують повітряні кулі, які також служать для розвідки. Із уламків сучасних ракет, якими вони зараз по нас стріляють, видно, що вони були вироблені тільки в останні місяці. Вони стріляють ракетами практично безпосередньо з виробництва.
Головнокомандувач генерал Валерій Залужний у грудні заявив, що може перемогти ворога, якщо тільки буде забезпечений достатньою кількістю зброї. Наскільки ви розчаровані покроковим підходом Заходу?
Назаров: Цифри, які ми нещодавно почули в Рамштайні, насправді відповідають нашим побажанням: від 300 до 400 танків, модернізованих радянських і сучасних західних, до 700 бойових броньованих машин піхоти і десанту, плюс артилерія та додаткові боєприпаси. Крім того, в останніх заявах ЄС йшлося про збільшення виробництва боєприпасів в Європі або забезпечення нас ракетами, які знаходяться в запасах армій НАТО. Ці цифри відповідають тим, які наводить Головнокомандувач. Питання в іншому: коли ми все це отримаємо?