Досить часто, наприклад в обговоренні безпілотників, можна почути про радіоелектронну боротьбу. Однак при цьому для більшості людей РЕБ залишається таємницею за сімома замками. Що треба розуміти під радіоелектронною боротьбою? Як вона з’явилася у військах? Чому без неї неможливе успішне ведення бойових дій? Про це читайте в матеріалі “Військового Кур’єра”.
Зародження радіоелектронної боротьби
Історія виникнення і розвитку радіоелектронної боротьби (РЕБ) вже налічує понад 100 років. Вважається, що перша задокументована спроба придушення радіокомунікацій мала місце під час російсько-японської війни 1904-1905 років. Капітан допоміжного крейсеру “Урал” капітан 2-го рангу Михайло Істомін запропонував використати потужність радіостанції судна для створення перешкод у комунікації японського допоміжного крейсера Шінано Мару. Однак віце-адмірал Зиновій Рожественський заборонив це робити.
Ситуація мала місце 12 травня 1905 року, за дві доби до Цусімської битви. Відомо, що японський допоміжний крейсер Шінано Мару передавав вищому штабу інформацію про російські судна. Результат цієї битви відомий – повний розгром 2-ї ескадри тихоокеанського флоту Російської імперії.
У будь-якому разі даний епізод поклав початок створенню у військах підрозділів РЕБ та розробки спеціалізованої військової техніки. Вже під час Першої світової війни практично всі сторони використовували засоби РЕБ. Наприклад, у вже згаданій Російській імперії інженери Папелексі та Мандельштам розробили короткохвильові радіопеленгатори. Це дозволило фіксувати випромінювання радіостанцій супротивника, а отже – вираховувати їхнє місцерозташування. Однак перевага надавалася радіоелектронному придушенню. Варто зауважити, що французи та британці “глушили” радіосигнали німецьких цепелінів, які використовувалися для коригування артилерії.
Радіоелектронний захист, як елемент радіоелектронної боротьби, виникає дещо пізніше. У 1926 році Німеччина розпочала розробки в даному напрямку. На це вплинув як досвід Німецької імперії у перехопленні радіосигналів російських військ під час Першої світової, так і обмеження, покладені на Німеччину Версальським мирним договором.
Друга світова війна стала періодом розквіту засобів РЕБ. Це отримало вияв у так званій “битві променів” – протистоянні підрозділів радіоелектронної боротьби Великої Британії та Німеччини у ході бомбардувань Британських островів. Однак повноцінно радіоелектронна боротьба, як окрема складова, закріплюється у військах багатьох країн світу у 50-60-ті рр. ХХ століття.
Радіоелектронна боротьба та її складові
Отже, радіоелектронна боротьба (РЕБ) – це військові дії, в ході яких використовуються електромагнітна енергія для забезпечення обізнаності про ситуацію та створення наступальних і оборонних ефектів.
Включає в себе радіоелектронне придушення і радіоелектронний захист. У країнах НАТО також виокремлюється така складова як підтримка радіоелектронної боротьби.
Радіоелектронне придушення – це дії, вжиті для запобігання або зменшення ефективного використання ворогом електромагнітного спектру за допомогою електромагнітної енергії. Наприклад, створення радіоелектронних перешкод для радарів тощо. Включає в себе:
– електронне глушіння (опромінення ворожої радіоелектроніки);
– електронний обман (введення ворога в оману випромінюванням);
– електронну нейтралізацію (тимчасове або повне виведення з ладу радіоелектроніки)
Радіоелектронний захист – це дії, спрямовані на забезпечення ефективного використання електромагнітного спектру, не зважаючи на застосування супротивником електромагнітної енергії. Тобто, це контрзаходи проти засобів радіоелектронного придушення ворога. Поділяється на:
– активний (цілеспрямовано створений діяльністю засобів РЕБ);
– пасивний (побічний результат діяльності РЕБ)
Підтримка радіоелектронної боротьби – це дії, вжиті для пошуку, перехоплення та ідентифікації електромагнітних випромінювань і визначення місцезнаходження їхніх джерел з метою негайного розпізнавання загроз та ситуаційної обізнаності.
Для чого потрібна РЕБ в сучасних війнах?
Як можна зрозуміти, основна задача РЕБ – це прикриття власних радіоелектронних пристроїв і робота по радіоелектронних пристроях супротивника. Йдеться не тільки і не стільки про засоби радіолокаційної розвідки, а і про радіозв’язок, засоби навігації, автоматизовані системи управління військами тощо.
В умовах сучасних війн комунікація є найважливішою ланкою управління військами, яка дозволяє не лише контролювати хід бойових дій на різних рівнях організації підрозділів, а й здійснювати хірургічно точні операції із застосування високотехнологічного обладнання та озброєння. Це все побудоване саме на використанні радіоелектроніки. Тому якщо проти ворог застосує проти вашої машини управління вогнем артилерії засоби радіоелектронного придушення (в частині електронного обману), ваші артилерійські системи можуть здійснити удар по вашим же позиціям. Не говорячи про банальне “заглушення” радіозв’язку і повну втрату керування, наприклад, над танковим батальйоном. Те ж саме стосується і перехоплення БПЛА.
Тут доцільно згадати інцидент, який стався 5 грудня 2011 року біля іранського міста Кашмер. Тоді Тегерану вдалося “посадити” засобами РЕБ американський розвідувальний БПЛА RQ-170 Sentinel. Варто зауважити, що цей апарат є дуже рідкісною машиною, про який і наразі відомо досить мало інформації. За словами іранської сторони “посадити” RQ-170 Sentinel вдалося за допомогою GPS-спуфінга (підміни сигналу GPS). Захоплення RQ-170 Sentinel дозволило не лише продемонструвати роботу іранського РЕБ, але і отримати доступ до унікальної технології. Через декілька років Тегеран продемонстрував світові БПЛА Shahed 171 Simorgh та Shahed Saegheh. Обидва апарати є копією RQ-170 Sentinel.
Тому наявність у збройних силах країн світу підрозділів РЕБ – це необхідність, зумовлена технологічним поступом у військовій справі. Без ефективної роботи радіоелектронної боротьби можна забути про ефективне використання ракетних військ і артилерії, повітряних сил, розвідки, танків тощо. Наприклад, вогонь артилерії доведеться наводити по друкованих картах, як у часи Другої світової. А зв’язок між підрозділами доведеться підтримувати дротовими телефонами доби Першої світової.
Роль засобів РЕБ у широкомасштабній агресії рф проти України
Широкомасштабна агресія рф проти України досить показово відображає роль і значення РЕБ у сучасних війнах. Перш за все, варто звернути увагу на ту кількість засобів і комплексів, які захопили, знищили чи пошкодили Збройні Сили України. За даними дослідницького проєкту Oryx зафіксовано 44 підтверджених випадки втрати російською федерацією комплексів та засобів РЕБ (категорія “системи приглушення та обману). Також зафіксовано 6 підтверджених випадків втрати малогабаритних комплекси РЕБ РП-377 різних модифікацій і 5 гелікоптерів Ми-8МТПР-1, відомих як літаючі постановники перешкод.
Навіть поверховий огляд номенклатури втрачених збройними силами рф засобів РЕБ свідчить, наскільки важливою для них є дана складова і з якою серйозністю окупанти підійшли до питання ведення бойових дій проти України.
Як можна зрозуміти, логіка роботи РЕБ вимагає абсолютної секретності і непублічності. Навіть якщо подивитися на номенклатуру засобів і комплексів РЕБ таких держав як США, Китай, Велика Британія і та ж рф – їхні тактико-технічні характеристики практично невідомі. Те ж саме стосується і українських зразків обладнання та техніки в даній сфері. Саме тому робота РЕБ під час відбиття Україною широкомасштабної агресії рф, не зважаючи на свою значущість, залишається непомітною для широкого загалу. Однак все ж деякі випадки нам відомі.
23 вересня 2022 року ОК “Південь” повідомило про збиття іранського розвідувального БПЛА Mohajer-6. Однак на пізніше оприлюднених фото видно, що трофей цілий і неушкоджений. Тому можна припустити, що вполювання такого екземпляру стало можливим за допомогою засобів РЕБ.
13 травня 2023 року на території Брянської області рф за допомогою ЗРК Patriot вражені два рідкісних гелікоптери-постановники перешкод Ми-8МТПР-1. Імовірно, що їхній рух було зафіксовано саме засобами РЕБ, оскільки даний гелікоптер відомий своєю здатністю створювати перешкоди для радіолокаційних систем ЗРК.
У свою чергу американський Інститут з вивчення війни (ISW) у звіті за 15 червня 2023 року повідомляє, що на темпи контрнаступу Збройних Сил України на Півдні впливає робота російських засобів РЕБ. При цьому згадується система 1РЛ257 “Красуха-4”, яка використовується для придушення супутникового зв’язку в радіусі 300 км.
Очевидно, що про інші випадки протистояння РЕБ під час широкомасштабної агресії рф проти України ми дізнаємося вже після перемоги.