Захід постійно обговорює фінансову допомогу Україні. В теорії Київ може розраховувати на фінансову допомогу від Європи та США у розмірі понад 400 млрд доларів. Але реальних шансів, зірвати такий «джекпот», м’яко кажучи, небагато. Отримати хоча б чверть від цієї суми, буде величезним досягненням.
Якщо говорити про найбільш реалістичний сценарій: у найближчому майбутньому Україна може розраховувати хіба що на 50 млрд євро від Європейського Союзу. І навіть ці гроші Київ не отримає раніше весни.
Не вся допомога Україні проходить через європейські чи американські інституції. Деякі країни мають власний бюджет для допомоги Києву. Але все ж таки левова частка грошей «заходить» до українського бюджету від Євросоюзу та США. Тому «Військовий кур’єр» вирішив дослідити долю фінансів, які «зависли» саме в Брюсселі та Вашингтоні.
Європа обіцяє Києву 50 млрд євро. США — понад 60 млрд доларів. Також останнім часом активно обговорюється передача Україні російських активів, які після широкомасштабного вторгнення були заморожені у різних країнах — від Австралії до Канади. Всього по світу «наморозили» російського майна приблизно на 300 млрд доларів.
На словах Захід не проти віддати Києву загалом понад 400 млрд доларів. В реальності — як завжди, не все так однозначно. Щоб зрозуміти, скільки українці отримають насправді, треба розглянути кожну обіцянку окремо.
Допомога з ЄС вже близько
Найбільш реалістичною на цей час виглядає обіцянка Євросоюзу, виділити Україні зі свого бюджету 50 млрд євро. Єдина країна, яка зараз стоїть на шляху до остаточного рішення, — це Угорщина на чолі з відверто проросійським прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Він неодноразово підкреслював, що не підтримуватиме будь-які рішення ЄС на користь України. Але останні події демонструють, що у необхідний момент Орбан готовий поступатися своєю принциповістю.
Готовність до компромісів угорський прем’єр продемонстрував у грудні минулого року, коли Європейський Союз голосував за початок перемовин про приєднання України до європейської родини. Всім було зрозуміло, що Орбан не підтримає цього рішення. І він дійсно не підтримав. Але, як з’ясувалося, і правом вето під час голосування не скористався. Що дозволило Брюсселю ухвалити історичне рішення.
Про те, як ЄС вдалося нейтралізувати Орбана, «Військовий кур’єр» розповідав в окремому матеріалі. У даному ж контексті важливим є те, що Європа має важелі впливу на Угорщину. Тож є всі підстави сподіватися, що найближчим часом Євросоюз схвалить виділення для України 50 млрд євро.
Відповідне рішення ЄС може прийняти наступного тижня: 1 лютого відбудеться Спеціальний саміт Європейської комісії, під час якого й голосуватимуть за допомогу Україні. І схоже, що Орбан і цього разу не блокуватиме рішення ЄС. Про це свідчить заява очільниці міністерства закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен. Днями вона заявила, що Угорщина не чинитиме опір.
У цьому контексті, мабуть, логічно було б згадати Роберта Фіцо, з вуст якого також дуже часто звучить антиукраїнська риторика. Але прем’єр-міністр Словаччини, на відміну від свого угорського колеги, у відповідальну мить ніколи не йшов проти рішень Брюсселю. Тож можна з впевненістю сказати: цей «звір» страшний лише на словах.
Якщо події розвиватимуться за оптимістичним сценарієм, гроші від ЄС Київ почне отримувати навесні цього року.
Допомога від США — під великим питанням
Допомога від США — найскладніше питання. Ще минулого року Білий дім запросив у Конгресу додатково для України 61,4 млрд доларів. Але республіканці відмовилися підтримувати демократа Джо Байдена.
Опоненти американського президента заявили, що виступатимуть проти будь-якої нової допомоги Києву, якщо демократи не погодяться на будівництво стіни на кордні з Мексикою та жорсткі обмеження для емігрантів.
«Ця прикордонна битва наближається, і ми помремо на цьому пагорбі», – заявляв спікер Палати представників Конгресу США республіканець Майк Джонсон.
Ці слова викликали негативну реакцію з боку демократів, які не проти відгородитися стіною від мексиканців, але не готові йти на конфронтацію з емігрантами. Щоправда, згодом заяви американських політиків стали не такими категоричними. Але від того доля допомоги Україні не стала більш визначеною.
На цей час із публічних заяв відомо, що республіканці та демократи між собою домовилися про якісь компроміси. Але подробиці не розголошуються. Більше деталей, скоріш за все, з’явиться вже наступного тижня, коли Сенат розгляне угоду про фінансування України та безпеки на кордоні.
Проте поки що причин для сподівань на «хепі-енд», на жаль, небагато. Американських політиків поглинули президентські перегони, фаворитом яких вважається республіканець Дональд Трамп. А він — противник допомоги Україні. Тож, скоріш за все, доля грошей, обіцяних адміністрацією Байдена, залежатиме від результатів праймеріз.
Втім, повністю відкидати той факт, що республіканці й демократи зможуть домовитися, теж не варто. І, можливо, це відбудеться вже наступного тижня.
Конфіскувати російське майно готові лише США і Велика Британія
Не менш складна ситуація і з замороженими російськими активами. Йдеться про величезну суму — близько 300 млрд доларів. Але передати її Києву ще складніше, ніж привести «трампістів» до тями. Проблема полягає у тому, що російське майно не зосереджено в одній країні. Та навіть на одному континенті. Його «морозили» по всьому світу. І тепер багато дуже різних за настроями політиків мають прийти до спільного рішення, щоб російські гроші стали українськими.
Найбільш заповзято над передачею Україні російських активів працюють у США. Під це американці навіть розробили спеціальний проєкт закону. І, на диво, його підтримують навіть республіканці. За останньою інформацією, конфіскацію і передачу Україні російських активів днями схвалив комітет Сенату США з міжнародних відносин. Проєкт закону ще має пройти загальне голосування в Конгресі та отримати візу в Білому домі. Але, схоже, проблем з цим не буде.
Проте рішучість американців ще не означає, що Україна отримає 300 млрд доларів. Річ у тім, що в США, за оцінками експертів, заморожено менш як 40 млрд. Левова частка російських активів — понад 200 млрд — знаходиться в Європейському Союзу. І далеко не всі європейські лідери готові піти на конфіскацію московської власності.
Ще близько 50 млрд доларів знаходиться у Швейцарії, яка не є членом ЄС. Ця країна, як завжди, «поза політикою». Тож взагалі не поспішає чіпати російські гроші.
Поки у Європі можна розраховувати хіба що на Велику Британію, де заморозили близько 20 млрд доларів, що належать росіянам. В Лондоні вже заявили, що підтримають ініціативу США, навіть якщо від конфіскації відмовиться «Велика сімка».
ЄС зі свого боку поки готовий віддавати Україні лише пасивний дохід, який приносять російські активи. Тут точних цифр теж ніхто не називає. Але відомо, що, наприклад, минулого року заморожені резерви російського ЦБ принесли 3 млрд євро.
У підсумку: Україна може найближчим часом розраховувати приблизно на 100-120 млрд доларів: 50 млрд євро дасть Євросоюз. Ще близько 50-60 млрд доларів, конфіскованих у росії, можуть віддати США та Великобританія. Але конфіскація точно не буде швидкою.
Всі інші гроші на цей час під великим питанням.