Доля командира 51-ї механізованої бригади була трагічною. Під час вторгнення російських військ після 24 серпня 2014 року він прибув зі своєю бригадою в район бойових дій з завданням деблокування Іловайська. Але більш ніж 1200 його військовослужбовців за підтримкою місцевої волинської влади відмовилися воювати, і на автобусах що були виділені обласною адміністрацією, повернулися у Луцьк.
Полковник Півоваренко, до кінця вірний присязі, з тими що залишилися продовжив виконувати завдання. Він вступив під Іловайськом під час розстрілу наших колон в жорсткий бій з росіянами та загинув.
На жаль, “герої” – втікачі зробили все щоб очорнити ім’я комбрига. Його звинуватили у зраді, а його дружину та дітей буквально цькували протягом декількох років, доки журналісти та окремі військові не оприлюднили правду.
Велика роль у поновлені чесного імені полковника Півоваренка належить ексначальнику оперативного штабу АТО, нині раднику Главкома ЗСУ генерал-майору Віктору Назарову, який всупереч хибній суспільній думці протягом років що минули відверто та жорстко ставав на захист честі бойового комбрига.
Редакція ВКУ виражає свою повагу тим, хто добився кінець кінцем поновлення справедливості.