Цей рік був надважким для Збройних сил України. Не все пішло за планом, але, як відзначають автори Bloomberg — одного з провідних американських видань, Захід не має права опускати руки. Навпаки, США та Європа мають зробити висновки та збільшити допомогу Україні. «Військовий кур’єр» публікує повний переклад публікації Bloomberg про те, які західним країнам бути ефективними у протистоянні із російською агресією.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну вже пройшло майже два роки. Російська агресія об’єднала європейські країни, оживила НАТО і підштовхнула до єдності двопартійний Вашингтон.
Зараз адміністрація президента Джо Байдена та Європейський Союз намагаються продовжити допомагати Україні. Але навіть деякі з найзапекліших прихильників Києва висловлюють сумніви щодо позитивних перспектив на полі бою, та закликають до переговорів про припинення війни.
Певною мірою це розчарування можна зрозуміти, але не виправдати. Воно ігнорує величезні жертви, на які пішов український народ, щоб захистити свою свободу та відбити російську агресію. Це розчарування ігнорує здатність українських військових відновити перевагу на полі бою, якщо вони отримають достатньо зброї.
Відмова від військової допомоги Україні підірве довіру до Заходу і врешті решт поставить під загрозу як інші демократії, які підтримують українську армію, так і саму Україну.
Так, українському війську цього року дійсно не вдалося просунутися так далеко, як сподівалися в Україні та за її межами. Світ недооцінив готовність росії, йти на величезні людські втрати. І хоча навколо тактики наступу точилося багато суперечок, найголовнішою проблемою став той факт, що об’єми та терміни постачань західної зброї не відповідали амбіціям контрнаступу.
Визнавати ці недоліки не означає поразку. Головний висновок має бути не в тому, що Заходу краще опустити руки й нічого не робити. Адже Путін зовсім не зацікавлений у перемовинах. І він не буде дотримуватися будь-яких домовленостей. Він лише чекає, коли США та Європа втомляться, щоб він міг завершити свою справу — підкорити Україну.
Це війна на виснаження. І Захід має адаптуватися, щоб забезпечити Україні більш стійку підтримку у довгостроковій перспективі.
Що має робити Захід? У найближчі місяці надати Україні додаткові боєприпаси, ракети великої дальності, системи протиповітряної оборони, безпілотники й винищувачі. Без постійного потоку західної зброї Україна не зможе утримати територію, яку вона контролює, не кажучи вже про те, щоб відвоювати захоплену.
Водночас США і Європа повинні допомагати Україні, розвивати власний ВПК. Для цього необхідно залучати західні компанії до створення спільних підприємств, що будуватимуть заводи з виробництва безпілотників, протимінного обладнання та інших оборонно-промислові потужності.
Україна також потребує відновлення надходжень до державного бюджету, що має бути поєднано з вимогами щодо прозорості та реформами. І в цьому контексті рішення ЄС, розпочати переговори про членство з Україною та Молдовою — це правильний сигнал.
У той самий час Захід має посилити санкції проти росії та створити ефективні механізми контролю за їх дотриманням, щоб посилити тиск на ціну російської нафти та заблокувати можливість Кремля, імпортувати технології подвійного призначення. Хоча російська економіка знайшла способи адаптації, санкції необхідні, щоб зберегти тиск на Путіна.
Демократичні лідери також повинні знаходити спільну мову між собою. Варто повторити, що вторгнення Путіна – це абсолютно неспровокована війна, метою якої є завоювання. Вона супроводжується вбивствами цивільних та іншими воєнними злочинами, багато з яких вже задокументовано.
Також не слід забувати, що підтримка України обійшлася напрочуд дешево для західних військових і принесла користь оборонним компаніям США та Європи.
Неможливо передбачити, коли і як закінчиться війна. Але поразка призведе до великих стратегічних втрат, зашкодить глобальній продовольчій та енергетичній безпеці та надихне Путіна йти далі.
Попри страшні виклики, з якими зіткнуться Україна та її партнери майбутнього року, допускати поразку не можна.