Захід підготував «подарунок» Володимиру Путіну до президентських виборів, що відбудуться вже за два місяці. Схоже, що до цього моменту США та Європа встигнуть остаточно позбавити Кремль 300 млрд доларів, які зараз заморожені у багатьох країнах світу. Закон, в якому прописаний юридичний механізм конфіскації російських активів, нещодавно схвалив Білий дім.
Але на цьому «фінансові сюрпризи» не закінчаться. Вашингтон тисне й на “друзів” Путіна, які допомагають йому обходити санкції — Китай та Туреччину. Цей тиск вже має відчутні результати: банки «дружніх» Москві країн почали відмовлятися співпрацювати з російськими компаніями. А якщо згадати ще й «нафтову помсту» з боку арабів, до якої долучилися індійські «побратими», вийде, що на росію чекають такі проблеми, на тлі яких «яєчна криза» здаватиметься дрібницею.
Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну Захід поставив собі за мету, позбавити Кремль можливості фінансувати війну. І перше, що зробили союзники Києва — заморозили російські фінансові активи. До справи долучилися майже всі цивілізовані країни світу — від Австралії до Канади.
Станом на зараз відомо, що партнери «арештували» приблизно 300 млрд доларів, які раніше належали Кремлю. Це – майже половина золотовалютних резервів держави-агресора. Проте, довгий час не було впевненості, що ці гроші вдасться остаточно забрати у Кремля та передати їх Україні.
Ще одна амбітна задача Заходу — перекрити потік до Москви «нафтодоларів» – основного джерела фінансування військової агресії проти України. Розібратися з «Газпромом» вдалося відносно швидко. Через втрату європейського ринку та «зраду» з боку Китаю газова монополія разом з партнерами буквально за рік перетворилася на збитковий бізнес. А ось притиснути іншого гіганта – «Роснефть» – виявилось, набагато складніше.
До того ж, великою проблемою лишалися партнери Кремля, які допомагали Москві уникати санкцій: Китай та Туреччина. Ці країни непогано заробляли на реекспорті до росії підсанкційних товарів, а рф зберігала життєздатність свого оборонпрому.
Здавалося, що Путіну вдалося всіх переграти, і Захід не здатен вплинути ані на нафтові доходи Москви, ані на її доступ до товарів військового призначення через треті країни. Однак, це враження виявилося хибним. Підтверджень цьому більше ніж достатньо.
США дотиснули друзів Путіна
Одним з підтверджень того, що Захід продовжує стискати Кремль у фінансових лещатах, є нова політика турецьких та китайських банків відносно російських контрагентів.
Так, за даними ЗМІ, турецькі банки останніми днями активно розривають співпрацю з російськими. Йдеться як про розрив кореспондентських відносин, так і про припинення обробки платежів. Серед великих турецьких банків, які припинили взаємодію з російськими: Nurol Bank та Emlak Bank.
Як зазначають журналісти, турки відмовляються співпрацювати з росіянами, оскільки побоюються США, які у грудні прийняли рішення про, так звані, вторинні санкції. Під ці санкції підпадають країни, що допомагають росії уникати покарання за військову агресію проти України.
Власне, США попереджали Туреччину про наслідки «сірої» співпраці з рф ще у листопаді минулого року. Вашингтон повідомив турецькій владі, що може відстежити операції турецьких фірм, які користуються американськими фінансовими системами, програмним забезпеченням або торгують із США.
Приблизно така сама ситуація відбувається і з банками Китаю. При цьому, Кремль вже встиг заявити, що не в змозі вплинути на політику китайських фінансових установ, які вирішили відмовитись від роботи з підсанкційними російськими компаніями.
Про те, що принаймні два великі банки КНР проводять ревізію свого бізнесу з росією, повідомила агенція Bloomberg. За даними американських журналістів, китайці припиняють обслуговування компаній, внесених до списків санкцій, і перестануть надавати фінансові послуги російському оборонно-промисловому комплексу незалежно від того, в якій валюті й в якій юрисдикції проходять транзакції.
У цьому контексті також треба згадати, що раніше до західних санкцій проти росії долучилася ще одна близька до Москви країна — Казахстан. Минулого року її президент Касим-Жомарт Токаєв запевняв, що республіка підтримує прозахідний курс.
«Ми маємо контакти з відповідними організаціями щодо дотримання санкційного режиму, і будь-яких побоювань німецької сторони щодо можливих дій, спрямованих на обхід режиму санкцій, мені здається, не повинно бути», — запевняв Токаєв канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Конфіскація російських активів
Але вторинні санкції, які так налякали турецьких та китайських банкірів, не єдина перемога Штатів у фінансовій війні проти Москви. Вашингтон впритул наблизився до того, щоб забрати у Кремля 300 млрд доларів, які були заморожені по всьому світу після широкомасштабного вторгнення рф в Україну.
Ще минулого року Конгрес США прийняв закон, який надає право адміністрації президента Штатів передати Україні заморожені фінансові активи росії. Тепер цей документ підтримали й у Білому домі.
Як працюватиме цей закон, «Військовий кур’єр» вже детально розповідав. Тут лише зазначимо, що документ дозволяє США не тільки передавати Україні заморожені російські активи, а й конфісковувати нові, доки Кремль не виведе свої війська з української землі та не відшкодує всі збитки.
До цього процесу долучилася і Європа. В Брюсселі зараз працюють над тим, щоб передати Україні відсотки, які отримані від заморожених на банківських рахунках російських мільярдів. Може йтися про додаткові $15 млрд.
«Робота технічно вже розпочалася, і ми збираємося досягти швидкого прогресу», — підкреслив днями міністр фінансів Бельгії Вінсент ван Петегем.
Захід вдарив по нафті
Нарешті вдалося Заходу приборкати й російську нафту. ЄС майже повністю відмовився від вуглеводнів, що транспортуються із рф трубопроводами, ще наприкінці 2022 року. А на танкерну нафту встановив цінову «стелю» – 60 доларів за барель. Однак, довгий час Кремлю вдавалося обходити це обмеження завдяки «тіньовому» флоту.
Минулого року США взялися розв’язувати й цю проблему. Вашингтон почав вводити санкції проти компаній, які були викриті у транспортуванні барелів із порушенням «стелі». Також американці запросили у 30 країн інформацію приблизно про 100 суден, які підозрюють у транспортуванні російської нафти в обхід цінових обмежень.
Чекати на результат довго не довелося. За даними агенції Reuters, російські нафтові компанії, які займаються експортом через порти Балтійського моря, вже не можуть знайти судна для своїх вантажів.
Відмовлятися від російської нафти почала навіть Індія, яка за останні два роки перетворилася на головного споживача «чорного золота» з рф. Минулого місяця до Індії мало зайти судно NS Century, яке регулярно доставляє сировину із росії. Але після того, як США спіймали танкер на нафтових махінаціях, індуси відмовилися його приймати.
Зараз Індія активно домовляється про постачання нафти з арабами. За даними західних ЗМІ, два найбільші державні індійські НПЗ — Indian Oil Corp і Bharat Petroleum Corp — вже домовилися про купівлю нафти у саудівської держкорпорації Saudi Aramco, найбільшою у світі нафтової компанії.
Представники індійської влади запевняють, що вони не проти купувати російську нафту, але за дуже суворих умов: великих знижок та дотримання росіянами «цінової стелі». А це свідчить про те, що вторинні санкції США подіяли й на Індію.
Тож фактично Штатам вдалося перекрити Кремлю всі фінансові та товарні лазівки. Єдиним рятівним колом для Кремля залишається так званий Фонд національного добробуту. Але цю «заначку» Путін вже активно використовує останні два роки. І грошей в ній вистачить не на довго. А далі за війну проти України Кремль зможе платити лише увімкнувши на повну “друкарський станок”. Відтоді, росія остаточно перетвориться на Венесуелу чи Зімбабве, у яких, крім тотального технологічного відставання, ще й астрономічні темпи інфляції.