Європейський Союз посилює тиск на росію. Днями Брюссель запровадив проти Москви нові санкції. Серед іншого Європа продовжила закривати лазівки для тіньового експорту російських вуглеводнів — основного джерела фінансування війни проти України.
На перший погляд може здатися, що черговий наступ Заходу на російську нафтову галузь — це спроба змусити працювати старі обмеження, які набули чинності ще минулого року. Адже доволі часто доводиться чути, що санкції не працюють. Проте статистика, яка почала з’являтися цього місяця, свідчить про зворотне: санкції ефективно б’ють по гаманцю Кремля. А чергові обмеження мають прискорити цей процес.
Від початку агресії проти України росія отримала вже 12-й пакет санкцій. Проте по-справжньому за покарання російської влади Захід взявся лише від початку великої війни. Європа майже повністю відмовилася від російського газу та трубопровідної нафти. А для морських перевезень російського «чорного золота» встановили цінову «стелю» — 60 доларів за барель.
Після цього навіть в західній пресі з’являлося багато публікацій, в яких автори стверджували: росія навчилася обходити західні обмеження. Тому санкції на її нафтогазові доходи не впливають. Втім, подібні наративи дуже схожі на приховану російську пропаганду, яка намагається весь світ переконати, що санкції не працюють, тож їх треба скасувати. Реальні ж цифри свідчать про те, що російська нафтогазова галузь зазнала серйозного удару. А чергова порція санкцій лише посилить руйнівний ефект.
Падіння доходів нафтогазових монополій
Частково теми падіння нафтогазових доходів росії після введення санкцій «Військовий кур’єр» торкався, коли писав про нереалістичний армійський бюджет, який Кремль заклав на наступний рік. Тоді ми спиралися на доповідь центрального банку рф. ЦБ жалівся, що нафтодоларів стало менше «через погіршення цінової кон’юнктури та зниження обсягів експорту нафти на тлі посилення санкцій». Однак, відтоді з’явилося багато нових фактів, які наочно демонструють: ситуація в нафтогазовій галузі росії жахлива.
Так, наприклад, показовою є статистика російської митниці. Згідно офіційних даних, обсяги російського експорту газу знизилися за рік лише на третину. Але при цьому виручка від продажу блакитного палива впала аж втричі! Це означає, що втративши європейський ринок Кремль почав прокачувати газ до Китаю. Але Пекін купує блакитне паливо із величезними знижками. Та постійно наполягає на їх збільшені. Результат — втрата десятків мільярдів доларів тільки на продажах газу.
Це вже призвело до того, що всього за рік російська газова монополія «Газпром», яку в Кремлі називали «національним надбанням», перетворилася на збиткову компанію. А його видобуток впав на чверть — рекордний показник за всю історію компанії.
Розібратися з російськими доходами від нафти набагато складніше. По-перше, тому що багато сировини експортується морем, що іноді важко проконтролювати. По-друге, Кремль постійно маніпулює статистикою, щоб вдавати, що проблем з грошима у нього немає. Найцікавіше те, що маніпуляції з цифрами нещодавно визнав сам російський ЦБ. За даними російських ЗМІ, які спираються на доповідь регулятора, в торговому балансі росії за жовтень «фейковим» виявився кожен третій долар.
Незалежні експерти стверджують, що цього року заробити на нафті Москві вдалося на 30% менше ніж у 2022-гому, коли західні обмеження ще не діяли. І це без врахування девальвації російської валюти.
Міжнародне енергетичне агентство підрахувало, що цього року росія недорахується щонайменше 25 млрд доларів доходів від експорту нафти. А незалежний Центр дослідження енергетики та чистого повітря (CREA) оцінює втрати Москви на рівні 34 млрд євро. До цієї суми також треба додати 40 млрд доларів, які у росіян «зависли» в Індії. І теперішня політика Нью-Делі відносно Кремля свідчить про те, що індуси й не думають віддавати ці гроші.
Тож неупереджені дані та оцінки демонструють, що санкції працюють цілком ефективно. Десятки, а може вже й сотні, мільярдів втрачених доларів та євро — потужний удар по фінансових можливостях агресора. А новий пакет санкцій має цей удар посилити, адже він розрахований на боротьбу з тіньовими перевезеннями російських вуглеводнів.
Власне, війну з тіньовим нафтовим флотом рф Захід розпочав ще до запровадження «дванадцятого пакета». Про ефективність цієї роботи «Військовий кур’єр» також вже розповідав. Але якщо коротко: через посилення контролю з боку США та Європи власники танкерів почали масово відмовлятися від російських замовлень. А після нових санкцій охочих заробити на партнерстві з росіянами стане ще менше.
Що чекає на нафтогазову галузь росії
Перспективи «Газпрому» виглядають дуже сумно. Деякі експерти вважають, що у компанії взагалі немає перспектив. Повноцінно повернутися на ринок Європи російська монополія вже не зможе – «Північні потоки» підірвано.
Домовитися з Китаєм теж не вдається. Пекін згоден купувати російський газ тільки із суттєвою знижкою. А будівництво нового газопроводу «Сила Сибіру – 2» вже навіть не обговорюється. Попри те, що президент рф Володимир Путін декілька раз зустрічався з головою КНР Сі Цзіньпіном і пропонував у п’ять разів збільшити імпорт російського газу, Пекін так і не підписав контракт, життєво необхідний «Газпрому». Піднебесна не хоче вкладати у новий газогін жодного юаня. А самотужки такий проєкт росіяни вже не витягнуть.
Немає приводів для оптимізму й у «Роснефті». Певний час компанії вдавалося триматися за рахунок тіньового експорту. Але цю лазівку Захід активно прикриває. Тож наступного року доходи компанії скорочуватимуться й надалі.
До того ж не треба забувати, що в росії відбувається вичерпання комерційно-рентабельних запасів нафти. При цьому розробка нових родовищ через санкції майже не відбувається. Що найближчим часом також призведе до суттєвого скорочення видобутку та серйозних фінансових проблем російських нафтових компаній.
Опосередкованим свідченням того, що фінансові показники «Роснефті» підуть слідом за «газпромівськими» може бути й той факт, що минулого місяця Путін дозволив компанії, яку очолює його друг Ігор Сєчін, не оприлюднювати свої фінансові показники. Напевно, у Кремлі вже усвідомлюють, що не варто лякати росіян такими «досягненнями». Тим більше напередодні, так званих, президентських виборів.