Для «чорного золота» Кремля приходять не менш «чорні» часи. Новий рік для російської нафтової галузі почався з масштабних катастроф: в країні зупинилося одразу декілька великих нафтопереробних заводів та морських терміналів, які експортують нафтопродукти. З експортом самої нафти теж виникли труднощі — «дружні країни» відмовляються приймати танкери з російською сировиною. А деякі судна взагалі не доходять до пункту призначення через «дружній вогонь».
Удар по кремлівських нафтодоларах завдали з декількох боків. Першими російську нафту атакували Штати, які запровадили, так звані, вторинні санкції. Вони передбачають покарання компаній, що беруть участь у «сірих» схемах Москви. Долучилися до боротьби з російським нафтовим експортом і українські Сили оборони, які провели декілька «запальних» візитів до нафтових об’єктів рф. Вирішили не пропускати таку «вечірку» навіть єменські хусити, які вдарили по танкеру з російською нафтою поблизу Червоного морі. Хоча останні, здавалося б, воюють з іншого боку барикад.
Попри санкції, які Захід запровадив, ще наприкінці 2022 року, росії довгий час вдавалося зберігати потік нафтодоларів на високому рівні. Москва обходила санкційні обмеження завдяки, так званому, тіньовому флоту. Фактично ж Кремлю вдалося знайти власників танкерів, які готові були возити російську нафту, що продається вище цінової «стелі» — 60 доларів за барель.
Але ситуація почала стрімко змінюватися, коли США запровадили вторинні санкції. Вони передбачають відповідальність перевізників, за дотримання цінової «стелі». Після цього «тіньовий» флот Володимира Путіна почав розбігатися. А порти — відмовлятися, приймати сумнівні танкери з російською сировиною.
Індія вдарила по російському експорту
Перші наслідки американських санкцій почали проявлятися ще наприкінці минулого року. Але реальні масштаби проблем для російської нафтової галузі стали зрозумілі цього місяця. З’ясувалося, що «дочки» монополії «Роснефть» не можуть продати сахалінську нафту марку Sokil, яку раніше викупала Індія.
Але тепер Нью-Делі відмовляється приймати танкери з російською сировиною. За даними систем стеження за судами LSEG і Kpler, постачання Sokol припинилося з кінця минулого року після санкцій США щодо судновласників. Індійські нафтопереробники бояться, що теж можуть потрапити під «роздачу» американців.
За даними агенції Reuters, Індія відмовилася приймати вже 14 танкерів з російською нафтою. Натомість найбільший нафтопереробник країни — Indian Oil Corp — нарощує закупівлі сировини на Близькому Сході. Раніше «Військовий Кур’єр» писав про те, що індуси домовилися про закупівлі нафти у саудівської держкорпорації Saudi Aramco.
Обсяги ж поставок з рф стрімко падають: у грудні вони становили лише 1,5 млн барелів на добу, хоча у травні досягали 2,15 млн.
Цікаво, що для росії збільшення експорту нафти до Індії взагалі закінчилося повним провалом. Індуси купували у росіян «чорне золото» за рупії. Але індійське законодавство забороняє виводити національну валюту за межі країни. Тож, у російських нафтових компаній у банках Індії «зависло» близько 40 млрд доларів, які вони не можуть вивести.
Україна вдарила по російському експорту вуглеводнів
Не менш вагомий внесок у війну з російськими нафтодоларами вдалося зробити й Силам оборони. Українські безпілотники вивели з ладу два дуже важливих для росіян об’єкти. Перший — це нафтогазовий комплекс «Новатєка», що стоїть на Балтійському морі в порту Усть-Луга. «Військовий кур’єр» детально розповідав про те, чому цей комплекс дуже важливий для Кремля. Тут лише відзначимо, що після атаки українських дронів до Фінської затоки, росіянам довелося зупинити свій найбільший портовий термінал з експорту нафтопродуктів.
Ще одна вдала українська операція — атака на нафтопереробний завод в Туапсе. Після пожежі підприємство, яке належить компанії «Роснефть», теж довелося зупинити, що також відчутно вдарить по доходах Москви. Це єдиний НПЗ росіян на Чорному морі. А розташований він близько до моря саме тому, що орієнтований на експорт нафтопродуктів, який теж доведеться зупинити.
В контексті атаки на нафтогазові об’єкти важливо згадати ще один нюанс — росіянам буде дуже важко відремонтувати свої підприємства, тому що для цього знадобиться імпортне обладнання, доступ до якого росія через санкції немає. А налагодити виробництво вітчизняних аналогів країна так і не спромоглася.
Нещодавно російські ЗМІ повідомляли про те, що план Путіна, у найкоротший термін відмовитися від імпортного обладнання у сфері видобутку нафти та газу, зазнав фіаско. Восени 2022 року російський диктатор заявив, що частка вітчизняного обладнання у нафтогазовій галузі має зрости до 80% протягом трьох років. Проте росія, як і раніше, критично залежить від імпорту в нафтовому сервісі, виробництві обладнання та хімії для бурових робіт.
За оцінками консалтингової агенції «Яків і партнери», більша частина обладнання для гідророзриву пласта — технології, яка дозволяє збільшувати віддачу свердловин — поставляється з «недружніх» країн. А по деяких позиціях залежність від імпорту становить 100%.
Проти росії навіть хусити
Але, мабуть, найцікавішою новиною цього року стала атака в районі Червоного моря на танкер з російської нафтою з боку єменських хуситів. Комічність ситуації полягає у тому, що хуситські збройні формування — це фактично проксі-армія Ірану, який є союзником Кремля. Тож фактично Москва отримала «удар у спину».
Як так сталося, що росіяни отримали удар від союзників, сказати важко. Судячи з останніх повідомлень, бойовики просто не знали, чию нафту везе танкер. Але те, що для росії новий рік розпочався з багатомільярдних збитків — це очевидний факт. А це означає, що «рекордний» військовий бюджет Путіна, якого так всі злякалися минулого року, перетворюється на ще більшу бульбашку.