fbpx

Україна

(Не) свідоме покоління-5. Артур

Чи можна холодно ставитись до подій в телевізорі, але щиро боятися, що війна прийде у твій дім? Як дорослішати з друзями та помічати зміну тем для розмов з “пішли красти черешню” до “завтра батька забирають”? Наступний герой проекту розповів як сумував, коли дивився новини, бо уявляв сестру на Майдані та як хотів миру, але без почуття патріотизму.

(Не) свідоме покоління-4. Катя

Деякі українці передчували початок війни з Росією за декілька місяців до введення військ. Так сталося і з сім’єю наступної героїні нашого проєкту. Чи важко дитині зрозуміти, що в її країні почалась війна? Як збагнути, що існує світ за межами рідного міста?

(Не) свідоме покоління-3. Єгор

Дуже страшно загубити усіх друзів, залишитися в іншому незнайомому тобі місті, а потім зрозуміти, що щасливе дитинство закінчилось. Наш наступний герой відчув це у шостому класі через початок війни в Україні.   Чи можна жити за крок від зони бойових дій і не розуміти, що це дуже близько?

(Не) свідоме покоління-2. Ліза

Майже кожний українець пам’ятає тривогу під час перегляду новин з Майдану. Тоді мало хто міг здогадуватися, що протест за Євроінтеграцію може закінчитись реальною війною. А що відчуває одинадцятирічна дитина, яка сидить вечорами біля телевізора і молиться, аби її батьки не постраждали від дій беркута?

(Не) свідоме покоління-1. Деніс

Сім років тому дітям, які зараз стали повноправними громадянами України, було 10-11 років. Вони дорослішали з усвідомленням того, що в їхній країні йде війна, на якій помирають люди. Вони майже не пам’ятають як було “до”, але хочуть лише кращого “після”.