Москва втрачає останні важелі впливу на країни Центральної Азії. Кремлю довгий час вдавалося залишатися «центром сили», адже від нього в регіоні багато чого залежало, як в економічному, так і військово-політичному плані. Тому ідея, стати членом ОДКБ чи «Таможенного союза», багатьом азійським країнам раніше здавалася вдалою.
Але з початком великої війни Москва почала втрачати сили. Її регулярна армія застрягла в Україні. А доходи від вуглеводнів обвалилися через санкції. Тож її сателіти почали шукати собі нового «старшого брата». Головним претендентом на це місце зараз є Китай. Однак і Захід намагається не втратити нагоду, посилити свої позиції на пострадянській частині Азії.
Свідченням того, що Захід прагне активно розвивати стосунки з Центральною Азією, є нещодавній візит президента Франції Еммануеля Макрона до Казахстану та Узбекистану, де він фактично дав зрозуміти, що саме втрата впливу Москви в регіоні зробила можливим його візит.
«Франція цінує шлях, яким йде ваша країна, відмовляючись бути васалом будь-якої влади та прагнучи будувати численні та збалансовані відносини з різними країнами», – заявив Макрон на зустрічі з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим.
Французький президент також додав, що усвідомлює, який тиск чиниться на ці країни. Тому свою поїздку він назвав історичною. Власне, ці натяки добре зрозуміли й в Кремлі. Голова російського МЗС Сергій Лавров навіть заявив, що Захід намагається відтягнути від РФ «сусідів, друзів і союзників».
Казахстан — новий лідер регіону?
Всі шанси стати новим лідером в регіоні, має Казахстан. Це – найбільша країна Центральної Азії, як за площею, так і за розміром економіки. За показником ВВП на душу населення Казахстан не сильно поступається росії. А, враховуючи перспективи російської економіки, можна цілком припускати, що скоро Астана випередить Москву.
До того ж влада країни вже давно демонструє незалежну від Кремля зовнішню політику. Найбільш показово це проявляється у питаннях, які стосуються України. Ще минулого року Токаєв назвав незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» квазідержавними територіями і пообіцяв ніколи не визнавати їх. Найцікавіше те, що зробив він це на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, де був присутній Володимир Путін.
«Ми не визнаємо ні Тайвань, ні Косова, ні Південну Осетію, ні Абхазію. Очевидно, цей принцип буде застосований і щодо квазідержавних територій, якими, на наш погляд, є Луганськ та Донецьк», – заявив тоді Такаєв.
Ці слова дуже образили Путіна, який сидів у сусідньому кріслі. Тож він навмисно спотворив ім’я казахського президента, назвавши його “Келімжаном Шаміновичем”.
Про невизнання «ДНР» та «ЛНР» також заявляв перший заступник глави адміністрації президента Казахстану Тимур Сулейменов. Він сказав, що Казахстан поважає лише ті рішення, які ухвалені на рівні ООН. Що важливіше, Сулейменов зазначив, що його країна не буде інструментом для обходу санкцій проти росії із боку США та ЄС.
Пізніше Токаєв у статті для видання The National Interest написав, що Казахстан і росія підтримують особливі відносини двостороннього співробітництва, але разом з тим, Казахстан визнає територіальну цілісність України.
Вже цієї осені президент Казахстану запевнив, що його країна «однозначно дотримуватиметься» санкційного режиму відносно росії. Таку обіцянку Токаєв дав на пресконференції після переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
«Ми маємо контакти з відповідними організаціями щодо дотримання санкційного режиму, і будь-яких побоювань німецької сторони щодо можливих дій, спрямованих на обхід режиму санкцій, мені здається, не повинно бути», — сказав Токаєв.
Те, що Казахстан почав боротися з реекспортом товарів військового та подвійного призначення до росії, свідчать і скарги від перевізників. Ще у квітні російська асоціація «Грузавтотранс» жалілася, що казахстанські митники вилучають квадрокоптери, які прямують до рф.
Тоді серед конфіскованої продукції були 14 дронів DJI Agras T30, які прямували до росії нібито для будівельної компанії. Хоча цей дрон призначений для сільгоспробіт, але на війні він є засобом, як розвідки, так і скидів. При цьому його вантажопідйомність дозволяє нести мінометні міни. Вартість одного такого дрона — близько 16 тисяч доларів. І він набагато функціональніший за добре відомий Mavic 3.
Китай активізується в Центральній Азії
До початку великої війни росії проти України, в Центральній Азії Пекін доволі мирно уживався із Москвою. Однак, в останні півтора року контекст взаємовідносин Китаю з країнами регіону суттєво змінився. Піднебесна почала розвивати в регіоні нові енергетичні проєкти. Наприклад, було узгоджено новий газогін із Туркменістану. Також через Центральну Азію — в обхід росії — пройде один із шляхів транспортного коридору до Європи «Один пояс — один шлях».
Китай вже пообіцяв надати близько 3,72 млрд доларів фінансової підтримки та безкоштовної допомоги партнерам для сприяння розвитку їхніх економік. Тому для центральноазійських держав зближення з Китаєм обіцяє дивіденди для економіки й підвищення рівня життя громадян, а відповідно – й продовження перебування нинішніх лідерів при владі з усіма її привілеями.
Фактично, можна говорити про початок масштабного переформатування в цьому регіоні і його поступовий дрейф від росії у бік Китаю, який уже не приховує наміру розбудувати паралельний російському, свій логістичний маршрут до Європи й диверсифікувати джерела сировини та ринки збуту.
Зі свого боку росія, втрачає вплив не тільки у Центральній Азії, а й в каспійському регіоні. Казахстан та Туркменістан переорієнтуються на Китай. Азербайджан фактично знаходиться під протекторатом Туреччини. А союзник росії — Іран, скоріш за все, найближчим часом буде зайнятий конфліктом на Близькому Сході. І йому явно буде не до Центральної Азії.