Колапс в російській авіації дістався й до бойових машин. Днями одразу два гвинтокрили Ми-8, що виробляються у рф, «відмовилися» виконувати бойові задачі. Один з серйозними пошкодженнями сів на автомобільну дорогу в Брянській області. Інший розбився в Киргизстані. Відбувалися подібні інциденти й минулого року: росія втрачала поза полем бою навіть сучасні ударні гвинтокрили Ка-52. Тож не дивно, що минулого року рф провалилася на виставці військової техніки в Дубаї.
У цивільній авіації рф негаразди з літаками взагалі стали буденністю. Лише в однієї російської авіакомпанії «Якутия» за тиждень із бортами сталося сім інцидентів. Інші ж скорочують кількість рейсів, бо літати немає на чому. Розв’язувати цю проблему Кремль планує за рахунок вітчизняного авіапрому. Але все вказує на те, що амбітні плани є недосяжними для російської промисловості.
Минулого місяця Володимир Путін марив про те, що росія до 2030-го року випустить понад тисячу пасажирських літаків.
«Треба розвивати власне літакобудування. Сподіваюся, що всі плани, а ми плануємо зробити понад тисячу власних літаків до 2030 року, будуть реалізовані, буде на чому літати і фахівцям, і льотчикам, і пасажирам», – заявив російській диктатор у грудні під час своєї пресконференції. Тієї самої, під час якої Путіну довелося виправдовуватися за відсутність яєць в країні.
Щоправда, вже цього року російський прем’єр Михайло Мішустін знизив планку до 600 бортів. Хоча раніше в планах фігурувала ще більш скромна цифра. Російська влада планувала за два роки вийти на щорічний показник у 100 літаків. А це лише 400 машин до 2030-го.
Але й цей об’єм є недосяжним для сучасного авіабудування рф. Навіть до введення санкцій росія не будувала 100 пасажирських літаків на рік. Єдиним масовим продуктом російського авіапрому був SSJ-100, яких щороку випускали по 30-35 одиниць. Та й той був лише умовно російським: понад 80% компонентів до цього літака були імпортними.
Росія не здатна виробляти літаки
Зараз SSJ-100 росія не випускає. Доступ до імпорту закритий, а локалізувати виробництво складного обладнання, такого як, наприклад, авіоніка чи системи управління, не вдається. Тож виникає логічне питання: а чи здатна росія взагалі виробляти літаки?
Щоб відповісти на це питання, можна подивитися дані за минулий рік. Офіційна статистика з виробництва літаків в росії в останні декілька років недоступна. Але російський експерт з ВПК Михайло Первов у своєму блозі стверджує, що торік вперше за останні 100 років росія не випустила жодного пасажирського літака.
«Навіть у роки Великої Вітчизняної війни випускалися літаки Ли-2 у пасажирському виконанні», – бідкається автор. Тут треба лише відзначити, що Ли-2 був ліцензійною копією американського Douglas DC-3. Тобто, теж був “вітчизняним” дуже умовно. Приблизно так само, як сучасні російські автомобілі «Москвич».
Заради справедливості треба згадати, що наприкінці минулого року російська авіакомпанія Red Wings, начебто, вперше отримала новий вітчизняний Ту-214. Але й тут не обійшлося без зради. Виявилося, що замість нового літака перевізнику підсунули машину, яку зібрали майже 15 років тому.
Цей літак списали ще у 2017 році «через придбання більш вигідних машин». Фактично ж «тушку» поміняли на кращу імпортну модель – Airbus А321. Але тепер через санкції купувати «більш вигідні машини» росія не може, будувати свої літаки — теж. Тож доводиться повертати у стрій старий мотлох.
Цікаво, що влітку минулого року той самий Мішустін наказував доопрацювати Ту-214, щоб в літаку «не було жодної імпортної деталі». А до кінця 2023-го перші машини без «недружніх» запчастин мав отримати «Аерофлот».
Але модель так і не пішла у серійне виробництво. Схоже, що відмовитися від імпортних компонентів навіть на літаках сімейства «Ту» не так вже й просто. І це при тому, що йдеться про модель, яку росіяни називають найменш залежною від імпорту.
Джети «Сухого» вимруть
Така сама доля й в інших російських літаків, які Кремль намагається повернути до життя, про що «Військовий кур’єр» детально розповідав наприкінці минулого року. Від тоді всі наші прогнози лише підтвердилися. Наприклад, до 2024-го мав піти у серійне виробництво SSJ-100, побудований виключно з російських компонентів.
Цього місяця росіяни звітували, що, начебто, перший повністю російський SSJ-100 піднявся у небо. Але повірити у це дуже важко. Адже лише пів року тому голова Об’єднаної авіабудівної корпорації Юрій Слюсар казав про те, що «імпортозаміщена на 100%» машина ще не готова.
Не менш цікаві й прогнози корпорації «Ростех». За її підрахунками, які було оприлюднено торік у травні, до 2030 року, коли за словами Путіна росія випустить понад тисячу літаків, через брак компонентів кількість Sukhoi Superjet 100 скоротиться уп’ятеро. Причому, активно ламатися машини почнуть вже цієї весни.
Не вистачає росії запчастин навіть до власної військової авіації. І про це свідчать не тільки нещодавні інциденти з Ми-8. Ще минулого року Інститут вивчення війни повідомляв про те, що міноборони рф намагається викупити у країн-партнерів компоненти до своєї військової техніки. Так, наприклад, за даними американських аналітиків, росія хотіла викупити у Єгипту 150 двигунів для бойових вертольотів Ми-8 та Ми-17.
Ситуація з імпортними літаками ще гірша. Локалізувати їхній ремонт та обслуговування росія просто не здатна.
«Якщо нічого не зміниться, ви побачите, що росія залишиться без належного рівня цивільної авіації. Це буде лише тінь того, що було раніше. У неї може залишитися кілька сотень літаків, придатних до використання», – заявляв минулого року директор американської консалтингової компанії AeroDynamic Advisory Річард Абулафіа.
Китай не допоможе
Окремо можна згадати про Китай, на який в Кремлі дуже сильно розраховували, коли вирішили піти на конфронтацію із Заходом. У Москві думали, що з легкістю зможуть замінити західні товари та технології на китайські. Але Пекін продемонстрував, що не збирається рятувати росію. І це добре видно у тому числі по політиці китайців в авіаційній галузі.
З 2017 року Китай та рф разом розробляли пасажирський літак CR929. Але від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну китайська авіаційна корпорація COMAC припинила згадувати про росіян. Тепер Пекін просуває літак винятково як свою розробку. Змінили навіть абревіатуру у назві машини. Літери CR мали символізувати учасників проєкту: C — China та R — Russia. Але, як тільки китайці росію викинули з проекту, то і літеру “R” виключили з назви. COMAC просуває літак як: C929.
І, скоріш за все, після запровадження Сполученими Штатами вторинних санкцій Китай триматиметься від росії ще далі. Власне, це вже відбувається, про що нещодавно розповідав «Військовий кур’єр».
Що чекає на російську авіацію далі, здогадатися неважко — авіаційний канібалізм: це коли одні літаки розбирають, щоб ремонтувати інші. А це означає, що повітряний флот рф буде постійно скорочуватися. А авіакатастроф дедалі більшатиме. Втім, таке майбутнє чекає не тільки на авіацію. Як доводить російський колапс у комунальній сфері, суцільною катастрофою стане вся росія.