Останні надії росії, врятувати газову галузь, зазнали краху. Після втрати свого основного покупця — Європейського Союзу — Москва сподівалася компенсувати збитки, переорієнтувавшись на скраплений газ. Але й тут на росіян чекало фіаско: західні компанії відмовляються співпрацювати з рф. А реалізувати подібні проєкти самотужки російські компанії не в змозі.
Фактично це означає, що Володимир Путін, який активно використовував газ для шантажу Європи, отримав зворотний ефект. Країнам ЄС, за великим рахунком, вдалося позбутися залежності від російського блакитного палива. А ось Кремлю для газових компаній, які втратили європейський ринок, знайти порятунок не вдалося. Спочатку було спалено «трубопровідні мости». А тепер під ніж йдуть і всі сподівання на розвиток проєктів із продажу скрапленого газу, який дозволив би росіянам відв’язатися від газогонів.
Цей рік виявився вкрай невдалим для «газових» друзів Путіна. Першим під «роздачу» потрапив голова «Газпрому» Олексій Міллер. Через втрату ринку Європи газова монополія зіткнулася із серйозними фінансовими проблемами. Після введення санкцій виторг компанії впав втричі. А видобуток газу скоротився на чверть, що є рекордним падінням для «Газпрому».
Також зазнала нищівного удару і трубопровідна інфраструктура: «Північні потоки» підірвали, а будувати «Силу Сибуру – 2», яка могла б врятувати Міллера від фінансового краху, відмовився Китай. Хоча Путін вже двічі особисто їздив на уклін до Сі Цзіньпіня, китайський лідер на зустріч кремлівському диктатору не пішов.
З урахуванням всіх цих «успіхів» аналітики почали говорити про те, що перед «Газпромом» на обрії замаячило банкрутство, про що «Військовий кур’єр» детально розповідав в окремому матеріалі.
Ставка на скраплений газ не спрацювала
Проте Міллер — не єдиний друг Путіна, який заробив величезні статки на газовому бізнесі. Сприяв російський диктатор й становленню такого бізнесмена, як Геннадій Тимченко, який володіє компанією «Новатэк». Це – найбільший у росії виробник скрапленого природного газу.
Саме завдяки проєктам виробництва скрапленого газу, який можна експортувати морем, Москва розраховувала поборотися за нових покупців та компенсувати втрату ринку Європи. Але цим сподіванням не судилося здійснитися через те, що світові компанії відмовилися співпрацювати з росіянами. Так, наприклад, днями стало відомо, що з великого спільного проєкту «Новатэка», який називається «Арктик СПГ-2», вийшли західні акціонери, серед яких були технологічні компанії із Франції, Японії та Китаю.
Західні компанії «розбіглися» після того, як «Арктик СПГ» потрапив під санкції США. Самотужки побудувати завод з виробництва скрапленого газу компанія Тимченко не в змозі. Тож російському олігарху довелося повідомляти партнерам, що газ вони не отримають. І майбутнє проєкту зараз під великим питанням.
Ще одна російська компанія, яка залишилася без західного партнера — це суднобудівна «Звезда». Вона замовила виробництво контейнерів та іншого обладнання для СПГ-танкерів у корейської Samsung Heavy Industries. Але остання відмовилася виконувати замовлення. Деталі розірвання контракту не повідомляються. Втім, зрозуміло, що корейці не хочуть ризикувати та потрапити під американські санкції.
Залишився без інвесторів й СПГ-проєкт «Газпрому». Міллер планував скраплювати газ під Санкт-Петербургом. Підприємство мало виробляти 45 млрд кубометрів газу на рік. Але планам завадили західні санкції та бойкот з боку західних партнерів. Брати участь у проєкті відмовився німецький концерн Linde Gas – найбільший виробник промислових газів у світі.
Місце росії зайняв Катар
Тим часом, місце росії на ринку Європи стрімко займає Катар. У жовтні стало відомо, що ця близькосхідна країна, яка має величезні поклади природного газу, уклала довгострокові контракти з членами Євросоюзу на постачання СПГ. Фактично Катар зможе замістити майже половину блакитного палива, що йшло в Європу з росії трубопроводом «Ямал — Європа».
При цьому, знову купувати газ у росії європейські країни не збираються за будь-яких обставин. Навіть після закінчення війни в Україні та відходу від політики Путіна.
«Цим відносинам прийшов кінець», – таку заяву кілька місяців тому зробив посол Німеччини у Великій Британії Мігель Бергер на конференції Energy Intelligence Forum. Німця підтримав його британський колега Грем Стюарт: «Повернення не буде».
Німеччина, яка найбільше постраждала від відключення російського газу, вже понад рік тому домовилася з тим самим Катаром про закупівлю блакитного палива. Також німці купують газ у норвежців. Це дозволило країні повністю відмовитися від російського енергоносія.
Для росії це означає рекордні втрати газової галузі. За підрахунками експертів, сукупний експорт блакитного палива цього року буде на рівні середини 1970-х років. Це менше ніж 20 млрд кубометрів. Для порівняння, до того, як росія почала повномасштабну війну проти України, «Газпром» лише до Європи експортував до 150 млрд кубометрів газу. А тепер російські гроші поділили між собою компанії зі Сходу, США та Європи.