28 листопада 1561 року король Польський і великий князь Литовський Сигізмунд ІІ Август та ландмейстер Лівонського ордену Готгард Кеттлер уклали угоду, за якою землі ордену секуляризувалися – переходили у власність світського правителя. Замість території ордену постали два герцоства – Курляндія і Семигалія, а також Лівонія, які стали васалами Великого князівства Литовського. Тим самим Лівонський орден повторив долю Тевтонського, який став герцогством Прусія, залежним від Польського корролівства.
Територіальні зміни відбулися в умовах Лівонської війни з московським царем Іваном IV Грозним. Московське військо становило загрозу не лише власне Лівонії, але й самому Великому князівству Литовському. Необхідність протидії московській загрозі була одним з основних стимулів, що спонукали литовських магнатів до укладення постійної Люблінської унії 1569 року та до утворення дуальної монархії – Речі Посполитої.