О 5 ранку 3 жовтня 1935 року війська італійського маршала Еміліо де Боно в Італійській Еритреї перетнули кордон Ефіопії та без оголошення війни розпочали військові дії прои цієї країни. Невдовзі імператор Хайле Селасіє сам оголосив Італії війну, відповідаючи на факт агресії. Так почалася Друга італо-абісинська війна 1935 – 1937 років.
Цей акт агресії був спричинений всіма попередніми 13 роками італійської історії. Він ґрунтувався на твердому переконанні у необхідності створити суцільну смугу італійських колоній в Африці. Ефіопія, яка вже відбила напад італійців з ганьбою для останніх у 1896 році була №1 у списку майбутніх анексій. Цього разу справи йшли краще, з огляду на 10-разову перевагу італійців у силах та їх сучасне озброєння. Вже 6 жовтня де Боно захопив Адву, де за 40 років до того італійці зазнали поразки.
7 жовтня Ліга Націй оголосила Італію агресором і почала процес введення санкцій, але вони були малоефективні. Британія та Франція навіть на наважлилися на нафтове ембарго, аргументуючи, що Італія завжди матиме змогу купляти нафту з США, які до ЛІги Націй не входили. Спроби таємних домовленостей, які по суті віддавали італійцям більше половини Ефіопії зустрілися з громадським осудом і були відкинуті. В черговий раз міжнародна безпекова організація проявила неспроможність відповіс ти на явний акт військової агресії.
Вже до кінця жовтня наступ Де Боно завершиться виконанням всіх поставлених завдань, і до того ж вдало запровадивши деякі політично важливі кроки н кшалт формального скасування рабства. Однак, Хайле Селасіє так просто не здасться, ефіопи переходитимуть у контрнаступ, і лише в 1937 році італійці остаточно опанують країну – для того щоб залишити її після тривалого опору британцям у 1941 році. Але і цього було досить, щоб вторгнення до Ефіопії стало важливим передвісником нової світової війни.