Вранці 30 листопада 1939 року Червона армія перейшла фінський кордон і розпочала бойові дії без оголошення війни. Радянських вояків переконували, що Фінляндія напала на СРСР і потрібно дати відсіч.
Так почалася радянсько-фінська війна. Щоправда, у Москві її не називали війною, а переконували, що це “збройний конфлікт на кордоні з Фінляндією” або “оборона СРСР від агресії буржуазної Фінляндії”.
Цим поведінка тодішнього Радянського Союзу дуже подібна до дій нинішньої росії. Загалом, радянсько-фінське протистояння мало й інші схожості з нинішньою війною в Україні.
Фінляндія, як і Україна, входила до складу Російської імперії. Сталін заявляв, що незалежність Фінляндії нібито “надали більшовики”. Путін казав подібне про Україну.
Кремль розраховував окупувати територію Фінляндії протягом двох тижнів. Натомість війна розтягнулась на більш ніж 100 днів.
Проти 250 тис. фінських військових – СРСР виставив удвічі більше, проти 30 танків – 1,5 тис., проти 200 літаків – 1 тис.
Попри дуже складне становище, фіни багато жартували. Для прикладу: “Їх так багато, а в нас така маленька країна, де ж ми усіх поховаємо”. Або ще казали: “Вовки добре поїдять цього року”.
СРСР вів у наступ великі колони техніки. Фіни робили все можливе, щоб зупинити кілька машин і спричинити хаос в рядах окупантів. Для цього вміло використовували стрілецьку зброю, “коктейлі Молотова” та завали із дерев. Утворювалися затори і окупанти не могли далі рухатись. Нападники швидко ховалися у лісах і наскоками добивали решту техніки.
Ставили молодших і оброблених пропагандою
“Це держава бандитів і піратів. Їх слабкості незліченні. Досягають всього за рахунок брехні та хитрощів. Заради панування комунізму і безладдя вони руйнують культуру”, – казав журналістам у січні 1940 року фінський офіцер Салонен.
Радянський Союз не зважав на жертви. Знімали з посад старших поміркованих офіцерів – розстрілювали або відправляли у табори. На їх місце ставили молодших і більше оброблених пропагандою.
У світі захоплювалися такою країною, як Фінляндія. Називали Маннергейма народним героєм. Велика Британія та Франція висловлювали підтримку. Але допомагати Фінляндії не поспішали, щоб не спровокувати безпосередній конфлікт з СРСР.
Уряди провідних європейських країн не наважувалися відкрито підтримувати Фінляндію. Крім прямого побоювання Москви, пам’ятали і про союзницькі стосунки Кремля з Гітлером. Основна підтримка Заходу проявлялася у формуванні добровольчих рухів.
“Фінляндія показує, що можуть вільні люди. Ця країна робить для людства неоціненну послугу. Демонструє світу справжні можливості Червоної армії. Тижні запеклої боротьби розвіяли багато ілюзій щодо Радянського Союзу”, – сказав у ефірі британського радіо 20 січня 1940-го перший лорд адміралтейства Вінстон Черчілль.
Протягом війни Червона армія у Фінляндії зменшилась на 400 тис. убитими і пораненими. Водночас, фіни втратили 26 тис. бійців, 43 тис. – отримали поранення.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.