9 вересня 1942 року гідроплан E14Y “Glen” з пілотом Нобуо Фудзіта та бортрадистом Окуда Сьодзі Імператорського Японського Флоту заглибився на відстань близько 16 км від узбережжя штату Орегон, США, і скинув дві запалювальні бомби на лісові масиви поблизу містечка Брукінз. Одна з бомб викликала невелику лісову пожежу, яка була швидко локалізована відповідними американськими службами.
Це був перший в історії випадок свідомого авіабомбардування території США, якщо не враховувати віддалених територій – Аляски, Гаваїв тощо, і випадкового бомбардування. Літак був відправлений з японського “підводного крейсера” І-25, який патрулював узбережжя Орегону. Ідея полягала в тому, щоб спровокувати великі лісові пожежі, що можуть завдати достатньої шкоди американцям західного узбережжя. У червні 1942 р. ця ж субмарина обстріляла з гармати форт Стівенс, завдавши артилерійського удару по континентальних США.
Друге авіабомбардування було виконано Фудзітою 29 вересня, але з нікчемним результатом. На цьому експерименти з гідропланами припинилися. Після війни Фудзіта кілька разів відвідував Брукінз, подарував місту свій фамільний меч XVII ст., а незадовго до смерті у 1997 році став його почесним громадянином.
Цього ж дня у 1943 році, на наступний день після офіційного виходу Італії з війни, англо-американські союзники виконали висадку в Салерно і Таранто на півдні Апенинського півострова. Так почалися бойові дії у материковій Італії, що триватимуть практично до завершення війни в Європі.
(фото – Фудзіта біля свого гідроплана; з відкритих джерел)