15 липня 1944 року 30-й полк 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС “Галичина” біля с. Кругів зустрів атаку двох стрілецьких дивізій 60-ї армії 1-го Українського фронту. Так почалася битва під Бродами для українських добровольців Військ СС.
Весь наступний тиждень вони відбиватимуть шалені атаки Червоної Армії, що на цій ділянці переважала Вермахт у 3-4 рази в живій силі та в 4-6 разів у важкій зброї. Перевага в авіації була абсолютною, більшість дивізійників за всю битву жодного разу не побачили над головою німецькі літаки.
Перед початком бою дивізія, не маючи в цілому бойового досвіду, відповідала за другу лінію оборони ХІІІ АК Вермахту, яка розтягнулася на неймовірні 36 км. Втім, обороняти її все одно не довелося, оскільки “Галичина” окремими полками надсилалася на південь для закриття прориву “червоних” через так званий “Колтівський коридор”.
21-22 липня розрізнені полки і батальйони дивізії тримали фланги, поки решта сил корпусу пробивалася на південній схід з оточення. Прорвалися тільки 1,5 тис. бойового складу галицької дивізії з 11 тисяч, порятувалися також тилові підрозділи. Понад 4 тис. загинули чи потрапили в полон. Вважається, що не менше 1,5 тис. добровольців уникнули полону, розчинилися серед місцевого населення або приєдналися до УПА.
Командир дивізії бригадефюрер СС Ф.Фрайтаґ втратив контроль над ситуацією і згодом був відсторонений. Натомість начальник штабу В.-Д.Гайке тримав міцний контакт з українськими старшинами, пройшов весь подальший шлях з добровольцями до травня 1945 р. і згодом написав про них книгу.
(фото photo-lviv.in.ua)