27 квітня 1978 року бронетехніка військових частин, вірних Народно-демократичній партії Афганістану, оточила палац президента Мухаммеда Дауда Хана. Напередодні за наказом президента були заарештовані лідери НДПА Нур Мухаммед Таракі, Бабрак Кармаль і Хафізулла Амін. Останньому, однак, вдалося передати контрольованим пртією військовим частинам наказ про початок збройного повстання і вже за добу шальки терезів схилилися в інший бік.
НДПА була типовою прорадянською маріонетковою партією і переворот був прямим результатом радянського впливу в країні. Дійсний президент Афганістану – Мухаммед Дауд Хан – буде розстріляний в оточеному прорадянськими силовиками палаці наступного дня, 28 квітня – разом з не менш ніж 18 членами родини. Їх тіла ексгумують і ідентифікують лише через 30 років.
У Демократичній республіці Афганістан, як почали називати країну після встановлення режиму «народної демократії», ці події воліли називати Квітневою революцією. Однак реально суверенною ДРА існуватиме недовго. Побачивши, що лідер революції – Хафізулла Амін – має власні погляди на національну політику і не бажає бути маріонеткою Радянського Союзу, у грудні 1979 Брежнєв зважиться на пряму військову радянську інтервенцію в країну і почне горезвісну війну, поразка в якій суттєво допоможе «імперії зла» розпастися вже 13 років потому.