17 квітня 1991 року Верховна рада тоді ще формально Української радяньскої соціалістичної республіки прийняла закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій». Таким чином український парламент одним з перших визнав всеохопний і системний характер радянських репресій і запровадив механізми соціальної підтримки їх жертв – на відміну від попередньої вельми вибіркової політики радянської влади щодо репресованих.
Цей нормативно-правовий акт з доповненнями, що вносилися в нього в наступні тридцять років досі залишається основним керівним документом, який визначає політику української держави щодо жертв радянського тоталітарного тоталітарного режиму.