30 березня 1856 року в Парижі було підписано мир між російською та Османською імперіями, який завершив Кримську війну 1853-1856 років ганебною для Санкт-Петербурга поразкою.
Росія мала забрати війська з Дунайських князівств, повернути Молдавії значну частину відібраної в неї у 1812 році Бесарабії і відмовитися від статусу захисника християн у Святій Землі. Найбільш дошкульним для імперського престижу була формально взаємна заборона тримати військові кораблі у Чорному морі, що означало реальну ліквідацію російського Чорноморського флоту.
Аби убезпечити імперію від потенційної революції, молодий імператор Алєксандр ІІ наказав розпочати підготовку до проведення аграрної, земської реформ і скасування кріпацтва.
Цього ж дня, але 107 років тому, 30 березня 1916 року, на Східному фронті Першої Світової війни було зупинено наступальну операцію російської армії в районі озера Нароч (зараз територія Білорусі). Операція була зразково погано і поспішно підготовлена, що спричинило величезні і безрезультатні втрати – майже уп’ятеро більші за німецькі при п’ятикратній же перевазі над ворогом у живій силі. Загалом за 12 днів боїв царська армія втратила 90-110 тис., з них 20-30 тис. загиблими.