Службу в 1-му кінному полку Чорних запорожців Армії УНР латишу Карлісу Броже запропонував командир Петро Дяченко. Вони були знайомі з часів навчання в Оренбурзькій школі прапорщиків під час Першої світової війни. Потім воювали у різних частинах. Після революції долучилися до українських формувань.
У червні 1919-го доля звела офіцерів у шпиталі в Проскурові – нині Хмельницький. Там Броже лікувався від тифу. Дяченко взяв його до себе у полк офіцером для особливих доручень.
Разом брали участь у боях проти більшовиків та білогвардійців. Під час Першого Зимового походу у грудні 1919-го – травні 1920 року Броже командував 2-м куренем. Потім став заступником командира полку. По завершенні походу, був нагороджений Залізним Хрестом.
Згодом Броже взяв участь у переможному бою проти більшовиків поблизу села Вербка – нині Тульчинський район на Вінниччині. Тоді Чорні запорожці завдяки вмілості артилеристів змусили переважаючі ворожі сили залишити вигідні позиції.
З кінця серпня до початку жовтня 1920-го Карліс Броже виконував обов’язки командира Кінного полку Чорних запорожців. Йому довелося заступати на посаду через поранення Петра Дяченка. Саме під проводом латвійця Чорні запорожці визволили від більшовиків Проскурів. Командир отримав звання полковника.
“Чорні любили і поважали Броже за неустрашимість у атаках і добре уміння керувати боєм”, – писав пізніше у спогадах один із козаків.
Броже намагався не вживати російської і переходив на українську. Це йому не дуже вдавалося і козаки по-доброму піджартовували з цього приводу. Якось під час розмови із селянином, той почав вставляти російські слова. Офіцером перебив його і велів розмовляти рідною мовою.
У грудні 1920-го бійці Армії УНР опинилися в таборах для інтернованих на території Польщі. Звідти Карліс Броже повернувся на батьківщину, де було проголошено Латвійську Республіку.
Колишній командир Чорних запорожців служив у поліції. Йому доводилось очолювати повітові управління та підрозділ у столиці. У 1933 році став начальником поліції рідного повіту. Був нагороджений орденом “Трьох зірок”.
Після окупації Латвії радянськими військами, у липні 1940-го звільнився з поліції. Тоді ж був арештований та, ймовірно, розстріляний. Про час і місце його поховання нічого невідомо.
Сьогодні виповнюється 136 років від дня народження Карліса Броже. Із його довійськового життя відомо, що народився 12 листопада 1887-го у селі Буртнек на півночі нинішньої Латвії, а тоді – Ліфлянська губернія Російської імперії. 1911 року екстерном склав екзамен у Петербурзькому педагогічному інституті і працював повітовим вчителем.
Слідкуйте за “Військовим кур’єром” у Facebook, Telegram та YouTube.