27 травня 1905 року відбулася головна фаза морської битви біля о. Цусіма, що в Корейській протоці біля берегів Японії. Битва стала вирішальною подією російсько-японської війни 1904-1905 років та завершилася практично повним винищенням російського флоту.
Збірний склад більшості панцерників та крейсерів Балтійського флоту РІ промандрували 29000 км лиш для того, щоби, потрапивши під перехресний вогонь з японських кораблів, бути потопленими чи здатися в полон. Всі 11 російські панцерники – основна ударна сила флоту – пішли шляхом, рекомендованим для русскіх військових кораблів, з них 7 потоплено і 4 потрапило в полон. Лише 1 крейсер з 9 (“Алмаз”) зумів прорватися до Владивостока. Битву пережили лише 10 кораблів з близько 35, що входили в Корейську протоку. З них 6 були інтерновані нейтральними країнами, 3 вдалося досягти мети походу – прорватися до Владивостока, ще одне допоміжне судно зуміло прорватися назад, дісталося до Мадагаскара та повернулося на Балтику.
Загалом було втрачено 126792 т водозміщення кораблів та понад 5000 моряків загиблими. Ще понад 6 тисяч потрапило в полон. Японці втратили 117 осіб загиблими і 538 пораненими, а також 3 маленьких торпедні катери загальним водозміщенням 450 т. Всі їх 6 панцерників та 23 крейсери залишилася на ходу, хоча чимало отримали різного ступеню пошкодження.
Розгром під Цусимою звів нанівець воєнний престиж Росії та прискорив розвиток революції 1905 – 1907 років. Революційні події змусили царя Миколу ІІ пообіцяти свом підданим свободу слова і зібрань, що автоматично знімало принципову заборону на друк і поширення україномовних книг, яке діяло з часів Емського указу 1876 року.