18 червня (1 липня) 1917 року розпочався наступ 7-ї та 11-ї армій Південно-Західного фронту російської армії на австрійські та німецькі позиції в Галичині. Це була остання спроба наступальної операції російської армії у Першій світовій війні.
Операція отримала неофіційну назву “наступ Керенського” на честь військового міністру Тимчасового уряду Росії. Вона йшла з великими складнощами через послаблену дисципліну та мотивацію солдатів у революційних умовах. У складі 7-ї армії не зміг просунутися далі другої лінії траншей 34-й корпус генерала П.Скоропадського, який через місяць буде перетворений на 1-й український корпус. А дещо далі на північ військам 11-ї російської армії під Конюхами протистояв Легіон українських січових стрільців. Через розгром сусіднього австрійського полку, Легіон разом з інших батальйоном 54 пд 25 ак 2-ї австрійської армії виявився в оточенні, з якого змогли вирватися лише 400 стрільців. У наступні дні вони, за підтримки австрійських резервів, зможуть поновити цілісність фронту і зупинити наступ росіян.
З іншого боку, ті стрільці та старшини, що потрапили в полон до росіян, у тому числі майбутній лідер поміркованої ОУН Андрій Мельник, зробили це вчасно, аби взяти участь у розбудові корпусу Січових Стрільців майбутньої Армії УНР.
105 років тому, на рік рніше від “Наступу Керенського”, почалася ще одна важлива подія ПСВ – битва на Соммі. У перший день англо-французька атака на німецькі позиції в основному захлинулася. Британці втратили 57470 вояків, у тому числі 19240 загибли, здобувши три квадратних милі ворожої території. Вважається, що це найбільші втрати за один день в історії британської армії. Німецькі втрати були на порядок нижче, і їх завдали переважно французи на своїй ділянці фронту.